Блог | Ціни шалені, роботи немає, інтернет під контролем. Життя в Донецьку
Ваня щойно прибув із окупованого Донецька, - він туди часто їздить, у нього там батьки. Ваня –мій далекий приятель, і я би не пив з ним пиво, якби не цікавили свідчення з-за лінії фронту. Розповідає, що комендантська година там з 23:00, після чого всіх затримують і тягнуть в комендатуру. Але нічні клуби працюють - просто у 23:00 замикають двері зсередини і нікого не випускають. Якось навіть була перестрілка всередині клубу, і когось навіть підстрелили, але двері все одно не відкривали до ранку. Ваня каже, що нічні клуби в Донецьку працюють, аби "простой чєловєк мог отдохнуть".
Читайте: О геноциде русских под Ясиноватой
Ціни шалені, роботи немає, всі живуть ніби у резервації, навіть інтернет під контролем. Ваня довго не міг виїхати, бо через бої під Ясинуватою перекрили всі блок пости. Але більшість населення, по-своєму, щаслива, бо щиро переконана, що в Україні голод, розруха, кажуть, що "нєдавно на майданє снова людєй началі убівать", а в "днр" – "стабільно".
За лінією фронту відбувається дивний кругообіг мігрантів в природі. Ті, хто там, мріють виїхати в Росію, але під весну з Росії почали повертатися ті, хто виїхав раніше, - бо там "їм не допомагають". Але Ваня – поінформований, тому і працює у Києві. А ще Ваня переконаний, що майдан "придумали американці", які хотіли аби був привід увести санкції проти Росії, бо "простому чєловєку" той "майдан не потрібен". Правда, в Росії, вважає Ваня, теж "свої інтєрєси", через що у них з "Америкою конкуренція", а "простой чєловєк страдаєт"… Ваня досьорбує пиво і йде, а я ще кілька хвиль думаю про те, яка все-таки тонка межа між "простим чєловєком" і звичайним бовдурем.
