УкрРус

Наші в новому світі

2.6т

70 років тому гравці, глядачі і фахівці переважно вважали, що спорт є зосередженням брутальних агресивних потвор, які мають скидати таким чином негативні емоції. І чим жорстокішим і кривавішим є спортивні бої, тим успішніше глядачі позбавляються агресії. Бий противника на спортивному майданчику, щоб не воювати – казали вони. Отже, поведінка і атрибутика були відповідні.

Зокрема, в 1950-х більшість тренерів та гравців вважали, що хокейна маска обмежує поле зору голкіперів, є незручною і заважає під час гри, отже практичного використання маски вони не бачили. Вони також вважали, що воротарі повинні бути безстрашними, в жодному випадку не ухилятися від шайби і не уникати зіткнень. Серед гравців переважав беззаперечний мачізм: жоден з них не мав проявляти слабкість, страх поранення або боязнь суперника. Отже, здавалося, маски не мали шансів. Втім, коли гравці почали використовувати ключки із зігнутими кінцівками, ситуація докорінно змінилася: швидкість шайби значно зросла, і маски стали необхідними.

Воротар команди "Montreal Canadiens" Жак Плант (Joseph Jacques Omer Plante) став першим голкіпером, якій 1 листопада 1959 вдягнув маску під час офіційного матчу НХЛ проти "New York Rangers", коли його ніс був розтрощений внаслідок кидка нападника Енді Батгейта на третій хвилині гри. Ультиматум тренера призвів до того, що воротарям дозволили постійно носити маски під час гри. Так розпочалася історія хокейних масок.

Втім, у нової моди були не лише прихильники, але і затяті противники. Серед тих, хто виступав категорично проти масок, був легендарний голкіпер "Toronto Maple Leafs" Террі "The Uke" Савчук (Terrance Gordon Sawchuk) – брутальний мачо, нащадок українських емігрантів, геніальний гравець, якій наприкінці кар’єри, у свої 36 років мав більше 400 шрамів на тілі і обличчі, пошкодження очного яблука, втратив 70% функцій правої руки (яка до того ж була на кілька сантиметрів коротша за ліву через варварські оперовану травму ліктя) та отримав важкі неврологічні наслідки травм.

Слава легендарного Террі Савчука та його трагічна історія, у поєднанні з сміливістю Жака Планта, якій виступив всупереч хибній логіці брутальної поведінки, зрештою сприяли не лише безпеці воротарів, але і розвитку хокею: відкрилися нові технологічні можливості розвитку амуніції, швидкості і потужності атак зросли, бо зросла безпека гравців, дивитися гру стало цікавіше.

Ну, і не будемо забувати, що хокейні маски зробили свій беззаперечний внесок не лише в спорт, але і в масову культуру – хоча б в культуру фільмів жахів та карнавалів. Втім, я б посперечався, хто виглядає страшніше – воротар в масці, чи Террі Савчук без неї…

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги