УкрРус

Війна війною, а гречка – за розкладом

  • Війна війною, а гречка – за розкладом | фото 1
    1/2

По тому, як активна фаза Майдану підходила до свого логічного завершення, багато з тих, хто брав безпосередню участь у цих подіях або слідкував за ними, сподівалися, що жертви, які були покладені на вівтар перемоги, не були марними. Що кров, яка була пролита, сотні смертей стануть дієвим стримуючим фактором для чиновників усіх рівнів, аби вони переосмислили своє перебування на державних посадах, перестали творити "беспрєдєл" і почали у своїй діяльності хоч потроху керуватися совістю і законом, а не "понятіями".

Однак пам'ять про Небесну сотню, схоже, вивітрюється дуже швидко. І сподівання на оновлення країни, попри гучні заяви політиків, тане швидше, аніж сніг під променями весняного сонечка. Відчуття дежа-вю, що це ми вже десь проходили, не полишає мене останнім часом. І, дивлячись у п’ятницю популярне політичне шоу, виявилося, що подібні відчуття властиві не лише мені одному. Пройшло вже достатньо часу з моменту перемоги Майдану, однак що реально змінилося в країні? Хтось може навести конкретику? Приміром, як і після Помаранчевої революції, ніхто з бандитів, прізвища яких постійно лунали на головній площі країни, в тюрмах не сидить. Ба, навіть більше! Витримавши паузу (хто за кордоном, а хто в заміських маєтках), ті, хто ще вчора був при "дєлах", і за ким сумує буцегарня, сьогодні вже не лише вільно пересуваються по Києву та Україні, ні від кого не ховаючись, а здійснюють реальні кроки по поверненню у владні структури. Раніше це не було особливо помітно, адже в основному рішення про ті чи інші призначення здійснювались тишком-нишком, без будь-якої ознаки на прозорість. Інша справа – коли почалася передвиборча кампанія. І в даному контексті я поділяю думку, викладену в соціальній мережі "Фейсбук" одним з нашим держслужбовців (його прізвище не називаю навмисне, аби мене не звинуватили в передвиборчому піарі): "Я поражаюсь наглости и поразительной самоуверенности бывших рыгов и прочей падали. Неужели они думают, что им удастся спрятаться за депутатской неприкосновенностью от слепой мести возмущенных людей? Мля, ну наворовал ты, ну отвали на карантин, забейся, мразина, в дальний угол и сиди не отсвечивай. Нет. Их в двери -- они в окно. Их в мусорный бак -- они в парламент. Воистину, безумные слепцы..."

На жаль, часткове підтвердження усього вищенаведеного я отримав вже того ж вечора, після дзвінка одного мого товариша з Харкова. Коротко передам суть історії, яку він розповів. Його знайома пенсіонерка, Людмила Полянська, вийшла з квартири винести сміття, і побачила у дворі підлітків, які під наглядом дорослих, що тримали в руках якісь списки, бігали по під’їздам з пакунками. Жіночка (вона, між іншим, є волонтеркою і займається збором продуктів для наших військових) поцікавилася, а що, власне, в час, коли діти мають займатися на уроках ( а було близько 11-ї ранку), вони тут роблять? Що цілком логічно, адже тимурівці, наскільки відомо, добрі справи творили після занять. Версія про адресну "тимурівську" (назвемо це так) допомогу пенсіонерам була сумнівною, і це згодом знайшло своє підтвердження. Як з’ясувалося, учні роздавали продуктові набори від "регіонала" Володимира Скоробогача (гречка, цукор, олія, консерва та рекламний проспект із зображенням "спонсора" та слоганом "Вместе победим!"). І хоч сумновідомий колишній мер Києва Леонід Черновецький вже давно відпочиває за межами України від важких "трудів" по "дерибану" столичної землі, однак його досвід роботи з електоратом, як бачимо, активно використовується послідовниками в усіх куточках нашої країни (і це попри всі останні події в країні!). Дарма, що ЦВК перед останніми виборами до Верховної Ради оприлюднював окреме роз’яснення і нагадував про заборону і кримінальну відповідальність за проведення передвиборчої агітації, що супроводжується наданням виборцям, закладам, організаціям коштів або безкоштовних товарів (крім тих, які не містять партійної символіки). Про який закон може йти мова для Скоробогача, якщо він, за повідомленнями деяких інтернет-видань, відносно недавно призначений новим "смотрящим" за митницею і податковою по Харківській області. Пам’ятаєте нещодавній скандал з Георгієм Ярошенком, якого відправляли на аналогічну "посаду" до Дніпропетровська? І хоч історія з його "призначенням" стала широким надбанням громадськості, скандал, судячи з усього, зам’яли. То що вже говорити про Скоробогача...

Та повернімося до нашої героїні. По тому, як вона збігала додому за фотоапаратом, і повернулася на місце "благодійної" акції, аби її зафіксувати, з активною пенсіонеркою вирішили розібратися двоє людей характерної зовнішності, що супроводжували вчителів із школярами. Смілива активістка зуміла вирватися, і викликала міліцію. Прикметно, що наряд приїхав не сам, а разом із… двома молодиками, які спробували "порєшать" спершу з активісткою, а потім, отримавши від Полянської відмову, і з самими міліціонерами. Наскільки це їм вдалося, можна судити з того, що колективну заяву сусідських бабусь на захист потерпілої активістки, яка була складена на місці цієї історії, в райвідділі... не прийняли.

Довелося йти в прокуратуру. Там уважно вислухали, всі матеріали, згідно букви закону, зареєстрували, і навіть назвали слідчого в РВМ, який буде займатися цією справою. Щоправда, наразі мова йде лише про хуліганство (у такому випадку прізвище Скоробогача ніде фігурувати не буде), розслідувати ж спробу підкупу, що тягне за собою вже відповідальність "благодійника", схоже, спробують спустити на гальмах...

І насамкінець. Про негативні аспекти агітації, що зводиться до підкупу виборців (як прямого, так і непрямого), сказано і написано більш ніж достатньо. Нині виплив ще один: чимало представників так званої "п’ятої колони", які активно підтримували сепаратизм і тероризм на сході нашої держави і чия зрадницька діяльність сприяла російському вторгненню, потрапили до Верховної Ради багато в чому завдяки гречці. Невже недостатньо у ході війни загинуло наших героїв, щоб ми і надалі крізь пальці дивилися на волаюче ігнорування закону, потурали приходу до влади тих, хто без докору совісті при першій же можливості встромить ножа в спину нашій країні і дбає лише про свої особисті інтереси чи виконує вказівки своїх хазяїв? Дістало. Це був один з лозунгів Майдану. Своєї актуальності він не втратив. Зрештою, Самооборона Майдану, яка отримує серйозний бойовий досвід, та тисячі інших патріотів не сьогодні, завтра повернуться до своїх домівок, причому зі зброєю. І тоді розклади вже будуть зовсім іншими.

Боже, дай мудрості нашим нинішнім та майбутнім політикам!..

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги