УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Руслана Лыжичко
Руслана Лыжичко
Украинская певица, общественный деятель

Блог | Квоти – це від злиднів

Квоти – це від злиднів

Всім, хто просить пояснити мою позицію щодо квот – пояснюю.

Я принципово проти насильницького шляху в культурному просторі – це моя позиція.

Якщо ми будемо "українізуватися" так само, як нас "русифікували", то така буде і культура, і мистецтво. У найкращих традиціях від соцреалізму до нацреалізму. Крок вліво, крок вправо – стіна.

Як можна скасувати різноманіття джазової, класичної, рокової, танцювальної, альтернативної та популярної музики різних напрямків? Як ми зможемо "витиснути" Луї Армстронга та Еллу Фітцеджеральд з джазового радіо, Вагнера та Верді – з класичного, Queen та Pink Floyd – з рокового, Девіда Гуетту та Арміна ван Бюрена – з танцювального?

Чим ми маємо їх замінити, чим шкодять вони, і чому ми маємо від них відмовлятися?

УКРАЇНСЬКІЙ музиці та мистецтву вони не є загрозою! СВОЄ ми маємо творити, стимулювати, культивувати. У нього треба вкладати, інвестувати, розвивати!

А не забороняти чуже. Талановите. Геніальне. Але непотрібне, тому що чуже.

Це не захист, це – сором!

Квоти – це від злиднів! Від того, що ми не хочемо або не можемо інвестувати у власний продукт, і щоб не заморочуватись, забороняємо все інше.

Звичайно, з огляду на складний стан в країні, можлива дуже м’яка політика квот на українську музику в ефірі станцій відповідного формату. Тимчасова і дуже поміркована.

Але примушувати крутити власну музику, замість того, щоб ця музика була затребувана і культивована. Це якось принизливо навіть. І це все одно не вирішує глобально проблеми популярності. Популярність виконавця, музики, продукту не може бути вирішена адміністративним шляхом. Це утопія, і грубе втручання в тонкі механізми культурного процесу. Будь-якого процесу.

Щодо продукту, який несе загрозу нашій культурі, країні, національній ідентичності. Тут моя позиція теж абсолютно чітка і прозора. Про неї я заявила на слуханнях під час круглого столу.

Квоти тут ні до чого. Ми маємо говорити мовою санкцій.

Іде війна. І від тих, хто знаходиться на боці агресора, хто підтримує агресію, хто є зброєю в руках агресора – від них моя країна має бути захищена.

На їх появу в нашому ефірі мають бути накладені такі самі санкції, як і на їх фізичне перебування на нашій території.

Санкції мають бути накладені і на сам медійний продукт країни-агресора, що складає загрозу нашій національній безпеці, а значить і національній ідентичності.

Ось таке моє бачення.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...