УкрРус

Подолати корупцію. Вбити дракона

Мені дуже приємно, що така велика кількість людей сьогодні зібралася на Антикорупційний Форум. Направду, я цього не очікувала.

Коли створювалася ця ініціатива, я боялася, що почалися свята, і людям вже не на часі буде сьогодні обговорювати такі гострі проблеми, пише Руслана Лижичко для "Української правди".

Ми піднімали не менш гострі проблеми протягом року, але не отримували відповідної активності, на яку розраховували.

У цьому році в багатьох дискусіях і різних ініціативах я неодноразово піднімала питання проблеми корупції в країні, називала конкретні прізвища, викладала конкретну інформацію.

В медіа та журналістських дослідженнях були конкретні факти, у кого які яхти, які маєтки. Абсолютна невідповідність статків скромній зарплатні чиновника. Якісь неймовірні бізнеси у всіх членів родини, близьких і далеких друзів, працівників та прислуги, т.д., і т.п.

Починаючи з Майдану, я вже не боюся цим займатися.

Хоча на Майдані за перші промови щодо статків Януковича, Клюєва, Захарченка, Азарова почались активні погрози, і я одразу познайомилася з репресивно-бюрократичною машиною, яка швидко включається для запобігання небажаним запитанням.

Ця машина моментально включається, якщо зазіхнути на святе.

Святе – це гроші і статки, вкрадені в людей. Все це, що ховається за високими парканами, чужими прізвищами, іноземними кордонами, офшорними рахунками, все це для мене і є корупція.

Чому я сьогодні тут?

Тому що не можна інакше! Вже не можна.

Сьогодні я тут незважаючи на передсвятковий період.

Я би була тут навіть, якщо би цей форум зробили би в новорічну ніч. О півночі.

Дата не має значення. Багато що є абсолютно другорядним у порівнянні з тим, заради чого ми тут зібралися.

Я тут, тому що я бачила величезний біль і величезні сподівання людей від першого дня Майдану до сьогоднішнього переломного дня.

Я знаю, який це біль і яка ціна заплачена простими людьми, щоби корупція в країні хоча би на міліметр посунулася зі своєї панівної позиції вправо чи вліво, вперед чи назад – головне, щоби вона не залишалась на місці і не множилася в такій кількості, як це відбувається сьогодні.

Я дуже розчарована слабкістю і жадібністю сьогоднішньої влади.

Я розчарована тим, що ніхто так і не спромігся довести хоча би одне слово, сказане на Майдані, до результативної дії.

Сьогодні у владі відбувається боротьба не з корупцією, а якась запекла, агресивна сутичка за найкраще місце безпосередньо у самій корупційній схемі, піраміді злочинців.

Мені через це дуже прикро.

Чому я тут?

Бо я дуже вірю, що саме сьогодні може розпочатися дійсно велике об'єднання людей. Нам принципово треба згуртуватися довкола ідеї. Нам це просто необхідно.

Ми не можемо висіти в повітрі нескінечно, ходити і самотужки реалізовувати власні ініціативи. Це неможливо.

Кожен з нас може вважати себе лідером в антикорупційному русі, але ми нічого не варті, якщо ми не разом.

Ми нічого не зробимо, якщо ми не об'єднаємося.

Я дуже сподіваюся, що сьогодні можна подати перший сигнал до всіх нас, створити широку коаліцію громадських та політичних об'єднань та сил у боротьбі з корупцією.

На це чекають всі люди в Україні.

На це, зрештою, чекає весь світ.

Якби ми спромоглися на це, ми б отримали той результат, на який так довго чекаємо. Справжні зміни. А не анонси і обіцянки, пусті слова і затягування часу.

Я постійно чую погрози, що буде третій Майдан і він буде кривавий, бо люди візьмуть зброю. Мовляв, всі розуміють, скільки зброї у людей. Людей доведуть до кипіння, і вони не витримають.

Я хочу звернутися до всіх свідомих політиків (я бачу у залі тут немало політичних лідерів).

Я хочу звернутися до народних депутатів, яких теж тут чимало.

Я хочу звернутися до лідерів громадських організацій, своїх друзів.

Я хочу сказати про відповідальність сьогоднішнього моменту.

Сьогодні унікальний момент тим, що ми всі разом, і можемо дати людям надію.

Можемо подолати власну зневіру.

Люди чекають на цю надію. Вони, як і ми, залишають за собою право вірити.

Вони чекають, за ким же нарешті піти.

Хто той, хто підніме прапор справжньої боротьби з корупцією, і нарештіі почне реалізовувати конкретні дії.

Не просто говоритиме в ефірах, даватиме інтерв'ю та викладатиме пости на сторінках в соц.мережах.

Той, хто діятиме.

Люди чекають, коли буде запропонований реальний план дій і зазначені чіткі терміни.

Людям сьогодні потрібна ця надія, як повітря, як хліб.

Я дуже сподіваюся, що напередодні Нового року ми дамо цей справжній соціальний оптимізм.

Він не вигаданий.

Цей соціальний оптимізм переді мною.

Люди мають побачити, скільки небайдужих сьогодні зібралося на антикорупційний форум. Відчути подих змін.

Можливо, я сказала не все важливе з того, що хотіла, але насамперед хочу закликати відкласти будь-які амбіції.

Хто би не претендував на лідерство, хто би не будував кар'єру.

Я все це розумію, але по-людськи це не на часі, не зараз.

Якщо ми зараз створимо ефективну суспільну конструкцію і вона реально запрацює, ви не уявляєте, яка кількість світлих очей засвітиться по всій країні.

Я дуже хочу дати більше емоцій, ніж конкретики.

Конкретика буде за експертами. Але холодного розуму буває мало, коли відбуваються тектонічні зсуви в світоглядних, цивілізаційних процесах. Тут потрібні і гаряча серце, і міцна воля.

Я з корупцією зіштовхуюся постійно, починаючи від Парламенту, куди я "попала" у 2006 році (я дійсно таки "попала").

У Парламенті я з Володимиром Лановим, який присутній на цьому Форумі, працювала над Законом по відновлювальній енергетиці.

Там я в лобову зіткнулася з реальною корупцією.

Мені прямо "в лоб" сказали: Яка ще зелена енергетика? Сама ти "зелена".

Проблема корупції стала на шляху, коли ми просували Закон по боротьбі з піратством та закон по авторському праву.

Я можу відверто сказати, що гроші мого друга Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка), як і гроші Володимира Івасюка, успішно перетікали і досі перетікають в кишеню Дмитра Табачника. І я відповідаю за свої слова. Я знаю, що я говорю.

Це лише на прикладі моєї рідної музичної індустрії. І це дрібничка порівняно з тим, які корупційні схеми гуляють в нашій країні.

Іноді я чую, що можна не брати позик – достатньо просто прикрутити корупцію, дати країні можливість дихнути на повні груди, і ми підемо в лідери.

Від Майдану завжди йшло якесь світло. Майдан був сформований проти того, що принижувало нас як людей, і робило наше життя біднішим в моральній, матеріальній, духовній і всіх інших площинах.

Корупція робить біднішими і всю країну, і кожного окремого українця. Вона краде майбутнє десятків мільйонів українців заради достатку декількох сотень чи тисяч паразитів. Так не може бути.

І так не має бути!

Занадто висока ціна заплачена.

Я дуже вірю, що цей форум – це серйозний старт.

Моя присутність тут свідчить про те, що я піду.

Піду з вами.

Піду до перемоги.

Слава Україні!

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги