УкрРус

11 прорахунків Путіна

Операція "Новороссия", яку в Кремлі так довго готували для України, не принесла Москві бажаних дивідендів. Але це зовсім не означає, що Путін готовий зняти зі свого порядку денного "українське питання". Скоріше за все, у Кремлі почнуть готувати нову концепцію колонізації України. А на її розробку і поетапне планування Путіну потрібен певний час, пише Віктор Каспрук для Радіо Свобода.

Для того, щоб зрозуміти, що ж у Москві можуть робити далі, потрібно проаналізувати головні прорахунки путінської влади.

Перший прорахунок Путіна полягав у тому, що разом із російською мовою він намагався проштовхнути в Україну неприховану реакційну суміш із російського шовінізму, ненависті до Заходу та інше мракобісся.

Це стало його стратегічною помилкою, тому що в сучасному світі на таку "наживку" може повестися тільки найбільш зомбована і неосвічена частина населення, і то за умови попередньої багаторічної монопольної пропаганди подібних "брендів".

Другим фатальним прорахунком для путінського режиму стала анексія Криму.

Й тут просто якась містика. Як міст через Дудергофський канал у Санкт-Петербурзі буде нездоланним бар’єром для Рамзана Кадирова, так і Крим, невеликий за географічними мірками півострів, стане цвяхом в "політичну труну Путіна" – в якого цих островів і півостровів сотні.

Путін спіткнувся об Крим, і з цього моменту політична кар’єра цього чекістського "везунчика" нездоланно покотилася вниз.

Фатальний крок, але, у підсумку, він здатен стати однією з головних причин провалу Путіна на українському напрямку.

Аншлюс України готувався на "авось"

Третім прорахунком Путіна була відсутність кваліфікованих керівників і виконавців для реалізації задуманих планів.

Сама концепція силового поширення "русского мира" на інші держави – це деструктивний шлях, і взятися за її реалізацію, як і за підтримку, можуть тільки деградовані та повністю маргіналізовані елементи і спільноти.

А це означає максимально безглузді ініціативи і управління у стилі – "є таке слово "треба".

За такого підходу можливі "швидкі успіхи" для показухи і демонстрації картинки на путінському телебаченні, але якщо при цьому "загруз" у проблемах, то з цього вже не виборсатися.

Четвертим прорахунком Путіна було те, що хоча Росія довго і старанно готувалася до аншлюсу України, але діяла вона на "авось".

Можливо, що зовнішня розвідка доповідала йому, що українці тільки і мріють, щоб знову потрапити під контроль Москви.

Тому потрібно лише силою захопити Крим і Донбас, а далі спрацює "ефект доміно", і всі інші українські області просто таки проситимуться увійти до складу Російської Федерації.

П’ятий прорахунок Путіна полягав у тому, що він не противився, коли його найближче оточення створило для нього віртуальну реальність, перебування в якій видавалося йому найбільш комфортним.

У цій "віртуальній реальності" Путін був геополітичним "Термінатором", з силою і м’язами Арнольда Шварценеггера у молоді роки.

Там він диктував свою волю всьому світові. А розслаблені європейські лідери (заражені вірусом "шрьодерства"), стояли у чергу перед ним, щоб показати свою відданість і лояльність.

Шостий прорахунок Путіна у тому, що він з дитячого садка, школи і вишу сліпо вірив радянській пропаганді. За версією якої, українців і України ніколи не було.

Тому він вважає, що територія, яка чомусь прагне називатися Україною, заселена "малороссами", або "южными русскими". І що в дійсності українці і росіяни – один народ. А тут цей політичний трафарет виявився повною фікцією.

Кремль повірив у те, що Україну не буде кому захищати

Сьомий прорахунок Путіна – це віра в те, що Україну не буде кому захищати. А тут виявилося, що знайшлося багато міцних хлопців-патріотів, для яких "Україна – понад усе!"

І для них це не просто красиві фрази, а сенс їхнього життя. Й вони боронять свою землю зі зброєю в руках.

Що поламало всі кремлівські розрахунки. Ці герої воюють, гинуть, але не відступають.

Восьмий прорахунок Путіна, що він сліпо повірив експертам і аналітичним центрам КГБ-ФСБ.

За прогнозами яких "українська кампанія" стане нічим іншим, як простою і приємною прогулянкою.

Оскільки, не дивлячись на те, що кількість завербованих у різні часи агентів КГБ-ФСБ залишається в Україні ще досить значною, чисельність "п’ятої колони" Росії не складає необхідної для успіху просування імперських ідей Москви критичної маси.

Тут Путін явно став "жертвою капіталізму". Путінська агентура в Україні, щоб отримувати від Кремля безперервне грошове фінансування, постійно видавала бажане для нього за дійсне.

Дев’ятий прорахунок Путіна у тому, що розпочавши війну з Україною, він вивільнив на українському Близькому Сході сили, які він не зможе контролювати і стримувати.

Випустивши на Донбасі з пляшки "джина тероризму", він вже не здатен загнати його назад.

Що Путін збирається робити з цими усіма "Гіві", "Моторолами" й іншою нечестю, яка почала вважати себе "суперлюдьми", хоча насправді вийшла з маргіналізованого люмпенського середовища?

І він ще хоче всю цю армію терористів скопом передати Україні, ввівши її очільників у велику політику.

Але, в підсумку, Росії доведеться забрати назад на свою територію усі ці сформовані нею угруповання бойовиків.

Путін організував для росіян подобу політичного МММ

Десятий прорахунок Путіна, що він не розуміє, що таке демократія. На його переконання Майдан-1 та Майдан-2 в Києві організувало ЦРУ, а самі українці стали "жертвою" змови Заходу.

Тому, виходячи із цього свого "розуміння", він вже після Майдану-1 почав таємно готуватися до протиборства із західним світом.

Навіть не намагаючись озирнутися на те, до чого призвело у підсумку протиборство СРСР із Заходом у Холодній війні.

Одинадцятий прорахунок Путіна в тому, що він вирішив переграти історією, самочинно присвоївши собі на це ексклюзивне право. Уявивши себе Сталіним, Петром І та Чингізханом в одній особі.

Звідси і створена в Росії за 17 років його правління диктатура КГБ-ФСБ, залякування своїх супротивників, як у середині Російської Федерації, так і на міжнародній арені.

А в підсумку Путін став загрозою для всього демократичного світу, який ніколи не сприйме методів його правління і просування ідей "русского мира".

Але те, що путінський бліцкриг "русского мира" в Україні провалився, ще зовсім не означає, що він від всього відмовився. Путін просто взяв тайм-аут.

Необхідно пам’ятати, що несподівані ситуації Путіна вводять у ступор. Йому потрібен час, щоб знайти підходяще, на його думку, рішення, тому що імпровізація – це не його сильна сторона.

Схоже, що він не зовсім розуміє, що йому робити далі за обставин, які він сам же спровокував.

Проте, намагаючись виступати у ролі ліквідатора української державності, Путін лише підставив цим Росію.

Адже тепер вийти без великих втрат із операції "Новороссия" йому не вдасться. Путін сам себе переграв.

А Росії, яка повірила цьому кагебешному пройдисвіту, що організував для росіян подобу політичного МММ, ще довго доведеться після нього розплачуватися за "наш Крим", Донбас і підступно збитий малайзійський "Боїнг 777", з мирними цивільними громадянами на борту.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги