УкрРус

Місяць у Китаї. Комунізм і дешеве дрантя?

Я давно мріяв потрапити у Піднебесну і ось цей час настав. Якось так повелося, що більшість українців асоціює Китай з комунізмом і дешевою (зазвичай низькоякісною) технікою та іншою продукцією. Подібне уявлення було і у мене, поки там не побував.

Очікування були різні, але більшо мірою хотілося просто побути у великих містах, оскільки перед тим нам довелося провести аж 3 місяці у сільських державах країн Південно-Східної Азії. Мова йде про В’єтнам, Кабоджу і Лаос. Окрім того, на той момент у різних великих китайський містах проживало багато наших друзів, тож хотілося відвідати і їх.

До речі, у Китаї зараз працює дуже багато українців та й людей з цілого світу вцілому, оскільки у Піднебесні відкриваються численні можливості. Переконайтеся у цьому самі і користайте з статті про Бізнес і роботу в Китаї, а також які можливості відкриваються у Піднебесній для україніців.

Все почалося із мабуть найгіршого автобусного переїзду у моєму житті. Це був єдиний варіант добратися з богемного Луанг Прабангу (Лаос) у найближче велике китайське місто Кунмінг. Результат – 12 години в смердючому автобусі практично по бездоріжжю у спеці з пилюкою і галасливими китайцями. І це лише половина дороги. Приїхавши на кордон, ми були вже, як вижаті лимони.

тут ситуація кардинально змінюється. З’являються сенсорні кнопочки, підстрижині газончики і гладесенький асфальт. Що це? Це Китай, дєтка! У першому ж містечку бачимо магазини із забитими полицями, наповнені людьми кафешки, рівненькі широкі дороги та інші ознаки високорозвтнено суспільства.

Я не можу повірити своїм очам. А де ж комсомольці? Де пригнічені тоталітаризмом люди? Де завгодно, але явно не тут. So far – so good. Це мені вже подобається! Їдемо далі.

***

Віза у Китай

Як виявляється, через великий наплив з України, китайську візу не так вже й просто отримати у нас в консульстві. Зате у мене з цим жодних проблем не було. Швиденький візит у китайське консультво у Вінтіане (столиця Лаосу), 30$, фіктивні броні готелей з перельотом на весь час перебування і за 5 днів все готово. Жодних проблем взагалі.

Те саме стосується і китайських консульств у сусідніх країнах (наприклад: Тайланд, Камбоджа,В’єтнам, Малайзія etc.). Якщо бачите, що в Україні з візами напряг, і в межах однієї поїздки плануєте відвідати цілий регіон, то є сенс відкласти отримання візи до Китаю на час перебування у якійсь сусідній країн. Зекономите собі багато часу, грошей і зусиль.

Власне так само я робив, коли летів на Балі. Відразу по прильоту у Бангкок навіть зі всіма речима пішов у консульство Індонезії та вже за 4 дні мав візу на руках, а індонезійське консульство у Києві зараз відмовляє чи не у половині випадків. Ось так. Беріть цю техніку на озброєння.

В сусідніх країнах отримати візу зазвичай значно простіше ніж в Україні наперед

Кунмінг (Kunming)

Як вже було зазначено, першим містом на шляху у Китаї був Кунмінг. Його ще називають містом вічної весни у зв’язку з тутешньою погодою. Це було нам до душі, оскільки у Лаосі під кінець перебування вже було непристойно жарко з температурою поза 40 градусів.

Кунмінг є містом середнього розміру за китайським мірками. Тут проживає всього 6 мільйонів осіб. Також це столиця мабуть найцікавішої провінції країни Юннан (Yunnan), де є практично все: гори, рисові поля, сучасні міста й історичні центри та багато чого іншого.

На жаль (чи на щастя) на той момент тривав вже п’ятий місяць нашої подорожі. Ми були втомлені від постійних відвідувань цікавих місць, а після трьох місяців у "сільських" державах (В’єтнам,Кабоджа, Лаос) просто хотілося насолодитися життям великого міста. Тому бетонні джунглі були просто вкайф, а метро здавалося таким рідним і бажаним.

Вирішили відпочити. Для цього ми винайняли класне студіо в самому центрі міста на 28 поверсі і просто залипали перед плазмою чи ходили по торгових центрах.

Також в Кунмінгу довелося познайомитися з Двайтом Голдвіндом. Йому вже за 70. Він лайф-коуч, який переїхав з США, насолоджується життям у Китаї і консультує своїх клієнтів у Америці. Дуже цікава і вічномолода особистість.

Поїзди

Далі з автобусів ми пересіли на поїзди і протягом наступного місяця подорожували виключно ними. Поїзди у Китаї швидкі, сучасні і комфорті. З самого початку, коли ви ще не в курсі що й до чого, є труднощі з купівлею квитків, а також пошуком свого місця під сонцем у залюдених вокзалах.

Але загалом такі подорожі мені лише в кайф. Більшість з’єднань між основниим містами добре розплановані нічними переїздами у спальних вагонах. Ось еквівалент нашого плацкарту.

Хоча можна й побалувати себе численним надшвидкісними перевезеннями протягом дня, що нерідко проходять через одні з наймальовничіших пейзажів, які ви могли бачити у своєму житті.

Гуанчжоу (Guangzhou)

Мабуть туди хотілося потрапити найбільше, адже в Гуанчжоу проживає багато наших друзів. Кожен з них займається різними справами. Хтось навчається, хтось працює дизайнером чи моделлю, а дехто просто б’є байдики.

Сам Гуанчжоу теж виявивився цікавим містом. Це один із найбільших мегаполісів країни, де проживає порядка 20 мільйонів людей. А урбаністична зона навколо міста (Дельта Перлинної ріки) вважається основною фабрикою всього світу, адже тут виробляєтсья практично все.

Ви вже мабуть чули про Canton Fair, що є найбільшою торгівельною виставкою у світі, чи не так. Так ось, це власне у цьому місті.

Сусідній Гонконг теж можна сміло віднести до цієї жвавої економічної зони з сукупним населенням більше 50 мільйонів осіб. Є в Гуанчжоу і старі традиційні квартали, які мені дуже до вподоби.

Коротше кажучи, тиждень в Гуанчжоу пройщов на УРА! Окреме дякую, Володі, за гостинність. Пригадую, як ще 5 років тому я посвячував молодого юнака у шалені подорожі, коли він приїхав до нас в гості у Індію, після чого ми разом полетіли в Дубай.

СМОТРИТЕ ВИДЕО ПО ТЕМЕ:

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги