УкрРус

Україна на межі екологічної катастрофи

Цього року Саміт G7 почався з висаджування дерев, як символу та заклику до того, що збереження екології у світі - є пріоритетним напрямком у розвитку держав. Україна ж є державою з особистим баченням цього питання. Багато років в Україні відбувається масова вирубка деревини. Тим часом деревина в першу чергу відіграє екологічну функцію, потім функцію державної безпеки і лише в останню чергу функцію товару, а якщо бути точніше - сировини.

Згідно з усіма юридичними документами, деревина не є товаром доки стоїть на корені, тому що вона в цей час не знаходиться на балансі. Відповідно деревина перед усім має державне стратегічне значення. Товаром вона стає лише з моменту її зрізання постійним лісокористувачем. Керівництво європейських країн ці істини вже давно зрозуміла і береже свої ліси, щоб залишити нащадкам державу з гарною екологією. Звичайно, це не свідчить про те, що в Європі ліс взагалі не ріжуть. Існує державна політика, яка спрямована на підвищення та зміцнення економіки, яка складається з багатьох факторів.

Одними з ключових напрямків є створення робочих місць, продукту з додатковою вартістю, та податки. Важливо розуміти, що створення додаткової вартості товару - найголовніший фактор. Лісова сфера не є виключенням. Країни Європи чітко підрахували скільки лісу потрібно щорічно заготовлювати для потреб власного ринку, щоб це не створювало негативних екологічних наслідків та задовольняло потреби внутрішніх деревообробних підприємств, які створюють високу додану вартість. Окрім того, країни Європи за допомогою дотацій підтримують компанії імпортерів, які працюють на сировинних ринках.

Таким чином, держава та бізнес в Європі знайшли порозуміння, і як наслідок, лісозаготівельна та деревообробна галузь тісно пов’язані між собою і знаходяться, як то кажуть, "в одному човні". Заготівля пиловника (кругляк) є лише першою сходинкою в економіці лісозаготівлі та деревообробки в цілому. Далі підключаються механізми створення робочих місць та додаткової вартості, а саме -первинна переробка, розпилювання на дошку, брус, подальше сушіння та термічна обробка, стругання, калібрування, виготовлення кінцевого продукту.

Лише пройшовши всі ці етапи, держава має доцільну економічну складову та готовий виріб з високою доданою вартістю, формує соціальну сферу, створюючи робочі місця , та отримує податки. Держава вбиває економіку, якщо продає сировину! Сьогодні наша держава, на жаль, є лише сировинним ринком для Європи, не більше.

Лісова галузь налаштована в першу чергу на експорт сировини і жодним чином не підтримує внутрішню деревообробну галузь. Президенти та міністри змінюють один-одного, керівництво Держагенства лісових ресурсів змінюється, а ситуація в галузі без змін - натомість стає ще більш критичною.

16.05.2016 за дорученням Першого віце-прем"єр-Міністра, Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. відбулася розширена урядова нарада з проблематики експорту необробленої деревини. Головуючим на нараді був Міністр аграрної політики та продовольства України Кутовий Т.В., за участю заступника Міністра економічного розвитку та торгівлі України, Торгового представника України Микольської Н.Я. народних депутатів, представників ДФС, Митниці, Статистичної служби та голів усіх профільних асоціації, ДАЛРУ та громадськості.

Чудово, що така нарада відбулася, але величезний мінус в тому, що вона була направлена на те, щоб донести до громадськості, що мораторій на експорт необробленої деревини потрібно відмінити, так як цього вимагає Єврокомісія, в зв’язку з тим, що Україна увійшла в СОТ та Асоціацію з Евросоюзом. Наразі ситуація критична, бо деревообробну галузь шантажують - мовляв, не відміните мораторій, Україна не отримає наступний транш в розмірі 1,7 млрд.доларів, звичайно під відсотки.

Виникає питання, що ми робитимемо, якщо Європа завтра забажає купувати в нас чорнозем (пригадаємо, як у 30-40-х роках його вивозили у вагонах) та не дасть транш, що ми будемо робити в подібній ситуації? Ліс, так само як земля і вода - є ресурсом. Невже ми маємо прогинатися в таких питаннях? На те народ України і обирає народних депутатів, щоб вони захищали інтереси держави, а не розбазарювали їх.

19.05.2016 р. в Федерації роботодавців України відбулися збори голів профільних асоціацій деревообробної галузі, на яких була підписана резолюція. Резолюція повідомляє, що ні в якому разі не можна відміняти мораторій на експорт необробленої деревини.

Лише за останні вісім місяців в Україні внутрішні інвестори побудували величезні підприємства з переробки деревини. Чого лише варте підприємство "Коростенський завод МДФ", яке побудувало лінії із задекларованою потужністю переробки в 1 млн.м3 пиловника хвойних порід в рік. Аналогічне підприємство відкрилося на Рівненщині "Українські лісопильні" з потужністю 600 тис.м3 пиловника хвойного на рік. На Житомирщині запускаються декілька підприємств потужністю 200-300 тис.м3 пиловника хвойного. Такі ж підприємства майже побудовані на Волині, Закарпатті, Київщині. Ті об’єми заготівлі які є зараз замалі щоб, задовільнити потребу внутрішнього ринку. Пиловник дубовий та фанерна сировина дуба, вільхи, берези взагалі є гостродефіцитними.

Пиловника різнолистяних порід також не вистачає. Техсировина різнолистяна та хвойна вся розкуповується на аукціонах. Виробники біопалива також постійно знаходяться в дефіциті. Профіцит поки що є лише на дров'яна сировину, але це і є завданням держави, замістити частину імпортованого з Росії газу власним твердим біопаливом. Соціальна сфера цього дуже потребує. Про який експорт взагалі може йти мова? Хотілося б, щоб Уряд та Торгові представники України більше думали за Україну та її економіку, аніж за лобі Евросоюзу.

Мораторій на пиловник хвойний ще не вступив у силу, і тому його зараз подвійними темпами експортують. Якщо люди, які так довго чекали на мораторій, вкладали кошти в державу, створювали робочі місця, навчали спеціалістів так і не дочекаються його. Безперечно, це буде розцінено, як безпрецедентно зухвалі дії керівництва України. Звичайно, що ніхто просто так сидіти і дивитися на це не буде. Якщо порахувати скільки держава ще додатково має переваг у тому, що ліс перероблюється в Україні, то потрібно згадати, що відходи від деревообробки у вигляді тирси, обрізків та кускових відходів, тверде деревне біопаливо також ідуть у подальшу переробку, а це в свою чергу - знову робочі місця, додана вартість, податки і найнайголовніше - заміщення імпортованого газу, збереження валюти та залучення валюти з Европейського ринку.

Всеукраїнська асоціація деревообробних підприємств зробила аналіз ціни валового продукту деревини України та країн ЄС. Результат приголомшив! Середня ціна валового продукту деревини експортованого Україною становить 450 Евро /тонна продукту з деревини. В європейських країнах, таких як Австрія, Німеччина, Італія, Франція, Голландія ціна валового експортного продукту з деревини становить 1550-2600 Евро/тонна. Різниця становить від 1100 до 2150 євро на тонні. Навіть подумати страшно, скільки Україна втрачає коштів за рік.

Пояснення виявляється дуже простим. Країни ЄС експортують меблі, дошку підлоги, паркет, діжки під вино і будинки з клеєного брусу, високотехнологічну інженерну дошку, вікна, двері, столярні вироби. Україна ж експортує сировину. Експортування сировини є злочином перед державою та перед народом. Це призводить до зубожіння нації, до корупції, до вмирання сільської місцевості. Майбутнє деревообробки полягає в поглибленні виробничого циклу, який можливий лише при врівноваженому політичному і економічному кліматі. Має бути рішуча політична воля. Деревообробні підприємства в боргу не залишаться, сторицею віддячать державі податками та вагомим внеском у стабільність економіки України.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги