Блог | "Чорна п'ятниця" в Україні - свідома маніпуляція?
Сьогодні, 25 листопада, у світі і в Україні зокрема, відбувається так звана "чорна п’ятниця". Масові розпродажі анонсували багато магазинів. Та слід не одразу скуповувати всі товари зі знижками. Аналізуйте ціни "до" і "після".
До нас часто звертаються споживачі зі скаргами, що торгівельні мережі напередодні масових розпродаж чи акційних пропозицій, за 1-2 тижні, починають підвищувати ціни на ці групи товарів. Так, ми бачимо, що реальне зниження цін для споживачів в грошовому еквіваленті практично не відбулося. Змінюючи показники цінників, підприємці просто маніпулють свідомістю покупців, створюючи в уяві останніх враження про надзвичайну вигідність покупки.
Західні тренди, які стосуються масових розпродажів промислових товарів (одяг, взуття, техніка тощо) стають популярними в Україні. Та, на жаль, мені доводиться констатувати, що наша торгівельна сфера істотно відрізняється від тієї, яка представлена у світі. Сьогодні в Україні рідко знайдеш бізнес, який працює з імпортною продукцією, заклавши менше, аніж 100-300% рентабельності в залежності від групи товарів. До слова, середньостатистичний бізнесмен у Європі розраховує на 10-20% вигоди.
Показник рентабельності залежить від моделі бізнесу: хтось працює з обороту, а хтось – з націнки. До прикладу, брендові магазини в центрі Києва працюють з націнки. Тобто, обсяг реалізації їх товару невеликий, але за рахунок величезної націнки на речі (подекуди до 5-ти разів в порівнянні з закупівельними цінами), цей бізнес залишається вигідним. Своєю чергою, українські виробники працюють з обороту: націнка їх товарів становить 15-30% і за рахунок масового попиту на свою продукцію вони тримаються на ринку.
Читайте: Устрицы в Украине, или Как построить успешный бизнес
Повертаючись до теми націнки, відзначу, що на сьогодні найбільшими постачальниками текстильної продукції в Україну є азійські країни (Китай, Бангладеш та інші). Відповідно, якість і собівартість цих виробів зазвичай невисока, а подекуди ці речі є і небезпечними для споживачів. Ціна такого товару на полицях українських магазинів буде залежати від того, який ярлик з брендом на ньому пришиють і в якому місці він буде продаватися (або це дорогий магазин у центрі міста, або ринок).
В Україні досі не набула широкого поширення ідея соціальної відповідальності бізнесу і тому переважно діє правило: підприємці не торгують собі у збиток за будь-яких умов. Саме тому система знижок у нас дуже умовна. Розпродажі у 80-90% стосуються хіба що продукції, яка "залежалася" на складах і утримувати її в подальшому нерентабельно. Таким чином, за рахунок покупців, які переплатили за цей товар під час першої хвилі його потрапляння на ринок, ви можете зекономити.
На ринку харчової продукції дещо інша ситуація. Досить часто під різноманітні акції потрапляє фальсифікована продукція або термін реалізації якої добігає кінця. Особливо набула поширення останнім часом тенденція, коли прострочені дорогі імпортні продукти (сири, ковбаси, м"ясні вироби, консерви) які залежалися на полицях магазинів через втрату купівельної спроможності вітчизняного споживача, після певних "маніпуляцій" з маркуванням знову потрапляють в реалізацію, здебільшого під акції. В умовах відсутності належного контролю з боку держави за ринком, такі явища є досить поширеними.
Кожен бізнес має право на існування незалежно від своєї моделі розвитку але за умови, що він не наражає життя і здоров'я споживача на небезпеку і не завдає шкоди економічним інтересам споживачів. І якщо споживач готовий переплатити за продукцію чи послуги, усвідомлюючи, що їх вартість істотно завищена – це його право. Якщо ж покупець переплачувати не хоче – в Україні донині функціонують базари, продукція на яких, до речі, не дуже й відрізняється від тієї, яку пропонують брендові магазини.
