УкрРус

Дипвідносини з агресором: про що мовчить МЗС

Міністр ЗС П.Клімкін впродовж останнього часу кілька разів спробував аргументувати позицію Києва щодо доцільності збереження дипломатичних відносин з державою-агресором.

Аргументи зводяться до такого:

1. Розрив відносин означатиме евакуацію диппредставництв, що ускладнить допомогу громадянам України на території РФ, наприклад, Н.Савченко.

2. Такі дії ускладнять роботу тристоронньої контактної групи.

3. Гібридна війна не передбачає можливість діяти в традиційний спосіб. Треба винаходити якісь гібридні форми відповіді на неї.

Давайте по порядку.

1. Наявність дипломатичних представництв України в Росії ніяк не сприяє Україні у питанні захисту інтересів наших громадян включно з Н.Савченко. Просто правова система Росії наплювала на право, тому від українських дипустанов мало що залежить.

А чому замість абсолютно нереалістичного завдання захисту прав та інтересів громадян України в Росії українській владі не закликати наших співвітчизників в Росії повернутися на Батьківщину і зробити свій внесок в оборону своєї країни? Чи це не було б чесніше і моральніше?

Розірвавши дипвідносини, Україна, відповідно до усталеної практики, може укласти домовленості з третьою державою про представництво наших інтересів в Росії, включно з консульськими.

2. Не біда. Знайдеться інший формат. Воювати до переможного кінця не збирається ніхто, включно з Путіним. Немає такої можливості і в терористів на Донбасі. Разом з тим, можливо втрата цього формату консультацій та переговорів дозволить таки українській владі перегрупуватися, знайти кращих переговірників і кращу переговірну тактику.

Загалом теза, що відсутність дипвідносин є перешкодою для переговрів - це відверта брехня.

Також дивною є поширювата МЗС України теза, що в разі розриву дипвідносин усі контакти з Росією можуть відбуватися лише через посередників. А зараз що? Чим є женевські, нормандські, мінські та інші формати - як не переговорами через посередників? Чесно кажучи, я навіть менше хвилююсь, коли знаю, що за українськими перемовниками хтось спостерігає, бо з такими навичками аргументування скоро вестимемо переговори про Львів.

Не тристороння контактна група зупиняє війну - то ж і переживати немає за що.

3. Гібридна війна має між тим цілком негібридні наслідки - втрата територій і загибель українських громадян. Закон про оборону України описує цю форму війни, як збройну агресію і пропонує відбивати її цілком конкретними негібридними методами. З точки зору права - це абсолютно в інтересах України якнайшвидше сформувати базу для сприйняття подій останнього року не як до "конфлікту в Україні", а саме як до конвенційної (звичайної) війни.

А тепер про те, про що міністр мав би знати, але промовчав.

Розрив дипвідносин дозволить зробити перший крок в напрямку формування відносин між Україною і Росією у форматі жертва агресії - агресор.

Це важливо з точки зору міжнародного права і моралі.

Видворення російських дипустанов з України змусить Росію цілком перевести на нелегальні форми відстоювання своїх інтересів в Україні. Це розв"яже руки українським правоохоронцям і суспільству. Будь що російське перетвориться на нелегальне і заборонене.

Ну, і яким би гібридним не було мислення міністра Клімкіна, є цілком очевидна річ - дипломатичні відносини існують і розвиваються лише між державами, які прагнуть мати дружні стосунки. Невже Порошенко з Клімкіним переслідують таку мету?

Мені здавалось, що зараз перед нами стоїть інше завдання - захист Батьківщини, а не дружба з Росією.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги