Блог | Конституцію мінятимуть при поганій погоді
Сьогодні – день Сурка. Українською – бабака. Згадувати про нього в Україні почали в останні роки. Хоча свято, звичайно, не з нашої історичної традиції, але вельми цікаве як спроба спрогнозувати, якою буде залишок зими і чи скоро переможе весна.
В цей день можливі будь-які аналогії, тож твердження про те, що політичну погоду в Україні можна визначити також за сьогоднішнім днем, нікого не здивує. Як і спроба специфічного метеопрогнозу на кілька наступних місяців, орієнтуючись на поведінку "бабаків-гризунців" у парламенті саме 2 лютого.
Кажуть, якщо в цей день бабак вийде з нори та побачить власну тінь –погода буде погана, а весна – пізньою.
Так от, скидається на те, що справи в нас кепські. Бо депутати побачили власну тінь. Яку саме – трохи пізніше . А зараз - прогноз.
Морок політичного цинізму не розвіється.
Активно дощитиме правовим невіглаством.
Буде падати сніг зрадливості.
Можливі серйозні хуртовини політичних торгів.
Можливі значні опади у вигляді дощу нелегітимності конституційного процесу.
Тепер про те, з чого походять такі невтішні висновки…
Люди з минулого
По-перше, сьогодні не тільки день бабака. За Конституцією України та сталою парламентською традицією, яка ще ніколи раніше не порушувалась, перший вівторок лютого є днем початку роботи нової сесії Верховної Ради України. Але цього разу зламались якісь природні годинники: на 10 годину ранку 2 лютого до зали засідань депутати прийшли на останній день вже минулої сесії. Тобто їхні душі начебто повинні бути у новій сесії, а тіла застрягли тут, у минулій.
Їм так схотілось. І судову реформу голосували у невизначеному часі та просторі. Хто голосував? Законослухняні народні обранці не можуть дозволити собі бути тілом на одній сесії Ради, а душею – на іншій. Це ж не годиться народним обранцям. Тож, мабуть, голосував не вищий розум парламентарів, а бабаки.
Між розумом і красою
Скидається на те, що і логіка частини нардепів при обговоренні та голосуванні змін до Конституції в частині правосуддя також страждала від цього незрозумілого роздвоєння. Частина народних обранців продемонструвала блискуче знання "матчасті", у своїх виступах розкритикувавши найбільш лукаві положення президентського законопроекту. Вказували і на незрозуміле відтермінування створення Вищої Ради Правосуддя, про залишки владного впливу на суддів, про вади у доступі громадян до справедливого правосуддя…
Після чого ці ж розумні державні мужі раптом перетворювались на "красивих". Бо завершували свої красномовні критичні спічі озвучкою наміру "проголосувати у першому читанні".
У людини, яка слухала виступ, виникав когнітивний дисонанс. А у обранця – не виникав. Чому? Ну, не забуваймо – сьогодні день бабака… А бабак може сказати відкрито – цей законопроект є фарсом і окозамилюванням, але ми голосуватимемо, бо…
Заплющивши очі
Цікаво – а що це за таке "бо" всепереможне? Яке примушує голосувати за закон, який викликає відразу в депутатській душі (тіло, як ми вже зазначали, перебуває на іншій сесії)?
Варіантів може бути безліч. Скажімо, чомусь голосування за судову реформу аврально само собою підтягнулось до торгів за місця у начебто оновлюваному кабміні. За пару хороших міністерських крісел нормальна парламентська партія може закрити очі на якусь судову реформу. Тим більше – перше читання. До другого ще торгуватимуться, бо друге – відповідальніше та принциповіше…
Голова парламенту пан Гройсман так і сказав після переможного голосування: "Це абсолютно відповідальне рішення". Він ще раз нагадав про позитивний висновок Венеційської комісії щодо цього законопроекту. Але чомусь не згадав про критичні зауваження венеційців, яким вони супроводили свій висновок. Та й ті обставини, що після цього переможного Висновку Венеційської комісії, він був "доопрацьований" в АПУ у спосіб, що відтерміновує позитиви реформи на 2-4 роки… Мабуть, голова парламенту також тілом на одній сесії, душею – вже на іншій. Буває…
…І додав – "Поздоровляю з першим кроком на шляху справжньої судової реформи!"
Якось так брєжнєвщиною потягнуло… Але – день бабака! А наші бабаки визначили, яким буде той шлях. Як в умовах політичного цинізму, правового невігластва, зрадливості і торгів, Україна буде рухатись до президентського варіанту конституційних змін.
