Блог | Путін втрачає Росію
Путін увійде в історію людства як людина, що розвалила Росію. Горбачов розвалив Радянський Союз, а Путін – Росію.
Звичайно, розвиток історії відбувається за об’єктивними законами. Для неї не має значення, хто був при керівництві. Все одно ці структури були приречені на розвал. Але у людській свідомості саме Горбачов і Путін визнані найбільшими руйнівниками колишньої Російської імперії.
Думка про це міцно засіла Путіну до голови. Тому не випадково він шукає крайніх і винних, аби відбілити себе в історії. Черговим цапом-відбувайлом у хворобливій уяві Путіна став Ленін. З’ясовується, що саме він найбільше винен у розвалі Радянського Союзу. Це було би смішно, якби не було так сумно. При цьому Сталін, як завжди, поза підозрами, хоча підвалини розвалу Радянського Союзу були закладені саме при ньому.
Путін втрачає Росію – і він це знає. Мабуть, йому ще важко усвідомити, що анексія Криму стала початком його власного кінця. Він починає розуміти, що треба чим швидше забиратися з Донбасу, жертвувати Асадом і Сирією й зосередити увагу на Росії, яка тріщить по швах. Путін ще не знає, як це зробити, аби остаточно не втратити авторитет у росіян. У багатьох випадках він діятиме за інерцією, використовуватиме старі методи залякування. Але зворотній процес відбувається на наших очах. Можливі рецидиви, але це радше на підсвідомому рівні Путіна й для внутрішнього споживання пересічного росіянина. Тому важливо не піддаватися паніці й тримати ситуацію під контролем.
На тлі економічних санкцій Путін все більше закручуватиме гайки всередині Росії – насамперед у царині прав людини і свободи слова. Здавалося б, куди ще більше. Але нема межі безкінечності. Звідси – демонстрація мертвонародженого козиря Рамзана Кадирова, якого призначили патріотом Росії. З іншого боку, росіян лякають чеченським лідером, як колись лякали Бабою Ягою чи міліціонером. Мовляв, дивіться, хто може прийти замість Путіна. Сталін теж був найбільшим патріотом Росії, але це не завадило йому знищити стільки росіян, скільки до нього ніхто цього не зробив за всю історію цієї країни.
Читайте: Новости путиномики: итоги 2015 года и перспективы
Путін – не реформатор. Він не ефективний менеджер – як ним ніколи не був Сталін. Путіним володіє більшовицька манія підкорити весь світ й за рахунок цього розв’язати проблеми Росії. Але якщо це не вдалося зробити Леніну й Сталіну, то Путіну тим більше. Росія приречена на розвал, незважаючи на те, що нею керує Путін.
Звичайно, Путіну важко усвідомлювати, що він втрачає Росію. Так людині, хворій на рак, важко усвідомлювати, що вона втрачає життя. Справа всього існування Путіна на білому світі – котові під хвіст. У власній свідомості він залишився єдиним борцем за Росію. Путінська Росія – не сталінська, а то він би давно вже знищив так званих вірних соратників, які разом з ним несуть відповідальність за розвал Росії. Путін – дрібний пішак. Йому не до снаги розв’язати масові репресії й терор, як це свого часу зробив Сталін. Але якщо він на це все-таки зважиться, то тим швидшим і стрімкішим буде його падіння.
Україна ще не має достатньо сил, аби на світовій арені диктувати свої умови стосовно Криму і Донбасу. Як Путін відтягує час задля власного збереження, так і Україні зараз не слід поспішати у розв’язанні проблем, що можуть визначити долю нашої держави на десятиліття наперед.
Агонія Путіна і розвал Росії – неминучі. За Україною – майбутнє людства.
