УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Андрій Вігірінский
Андрій Вігірінский
Економічний та правовий аналітик

Блог | Перспективи Дорожного фонду

Перспективи Дорожного фонду

Напередодні Верховна Рада України дала старт створенню Дорожного фонду в Україні, прийнявши в першому читанні два пов’язаних законопроеки.

(про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі"№4014а від 15.07.2016 та "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі" №4015а від 15.07.2016)

Обгрунтування необхідності очевидне для кожно автомобіліста та пасажира в країні. Ще очевиднішим воно стає виходячи з логістичних можливостей України, як країни транзитера, що, за умови платності проїзду для вантажного транспорту, здатне генерувати дохід, створювати придорожну інфраструктуру, робочі місця, не говорячи про те, що раціональний вибір технології спорудження нових шляхів, з матеріалів, які виробляються національними підприємствами, дозволить їм нарощувати потужності, а це, знову ж таки, додаткові податкові надходження до бюджету, зростання ВВП та доходів працівників.

Рецепт забезпечення росту післякризової та депресивної економіки за рахунок будівництва, як загалом інфраструктурного (в тому числі дорожного), чи житлового, не новий, він випробуваний як Німеччиною, Сполученими штатами, так і в Польщею, прикладу якої ми намагаємось наслідувати.

Тому, хоча минулого року аналогічний за змістом Законопроект, не знайшов підтримки у стінах Парламенту, цього разу процес зрушився з мертвої точки.

Втім, як завжди, є окремі аспекти, які варто відзначити для того, щоб зрозуміти чи запрацює дорфонд з 2017 року чи з 2018 року, навіть за умови прийняття відповідних законодавчих змін.

Почнемо із загального алгоритму, у пояснювальній записці зазначається, що обсяг руйнувань та деформацій на автодорогах загального користування за останні 7 років збільшився на 50 % від загальної їх протяжності. За цей же ж період, фінансування робіт з ремонту дорожного покриття склало близько 18-36 % від необхідного (2-4 млрд. грн. при нормативних - 11 млрд. грн.).

Яке вирішення пропонують депутати:

У структурі спеціального фонду Державного бюджету України Планується створення Державного дорожного фонду, кошти якого планується розприділяти наступним чином:

1. 62 % від річного обсягу коштів передбачених у фонді, йтимуть на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, а також пов’язаних з ними підготовчими та організаційними роботами. Крім цього, ці кошти використовуватимуться на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування державного значення;

2. 35 відсотків йтимуть у вигляді субвенцій на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

3. 3 відсотки – за напрямком фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Відповідно, у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди. Дохідна частина яких, як зазначалось вище, формуватиметься за рахунок субвенцій з Держбюджету.

Перший цікавий аспект.

Загальний обсяг коштів, які підлягають розприділенню проектами визначена, мова йде про 35%. Поряд з цим, розподілятиметься ця сума в залежності від протяжності таких доріг по території відповідної територіальної одиниці, станом на 1 січня року, що передує бюджетному. Це перший критерій, який начебто говорить про справедливість. З іншої сторони, проекти містять і іншу норму, зокрема таку: "Перелік об’єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України", а зміни до бюджетного кодексу уточнюють цю норму, що це затвердження відбуватиметься спільно з відповідними облдержадміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Тобто, за великим рахунком обсяги фінансування конкретної області визначатиме Уряд та профільне міністерство.

Поряд з цим, в процес розпилу планують втрутитись і депутати, оскільки у запропонованій редакції ст. 1036 Бюджетного кодексу зазначається, що у законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного обласного бюджету та бюджету міста Севастополь.

Умовно кажучи всі при ділі і Кабмін який готуватиме проект бюджету вже із закладеними сумами фінансування областей, і нардепи, які намагатимуться цей розподіл схилити на користь тих регіонів, де їх підтримка електроратом вища, або ж в ті області, де вони мають підрядну зацікавленість у фінансуванні.

Далі, з чого формуватиметься Державний дорожний фонд:

— акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

—акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

— ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

— плати за проїзд автомобільними дорогами

— концесійних платежів за передачу автомобільних доріг загального користування державного значення у концесію;

— коштів спеціального фонду Державного бюджету України, отримані шляхом залучення державою або під державні гарантії кредитів (позик) від банків, іноземних держав і міжнародних фінансових організацій;

— плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, максимальний розмір та порядок справляння якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Від платежів, які пропонується визначити джерелами формування Фонду, надходження бюджету у 2015 році становили загалом 28,36 млрд грн, а за 7 місяців 2016 року – 23,14 млрд грн.

Законодавці пропонують, зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету податки збори (акцизи) визначені вище у такому розмірі від загального обсягу: у 2017 році – 75 відсотків; у 2018 році – 75 відсотків; у 2019 році – 100 відсотків

У цьому контексті теж є ще одна цікава обставина.

Профільний комітет, який опрацьовував зазначені проекти, у власних висновках зазначив, що Міністерство фінансів України (лист від 03.08.2016 № 31-06210-02-2/22494) повідомило, що не підтримує законопроект у зв’язку з тим, зокрема, що у ньому відсутні джерела покриття втрат загального фонду Держаного бюджету у 2017 році.

Це важливий аспект, оскільки сьогодні ці надходження поповнюють загальний фонд бюджету, а пропонується їх перекинути на спеціальний, при тому, що цільове призначення та використання коштів Загального та Спеціального фондій, відповідно до Бюджетного кодексу різне.

Так, реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджетів та призведе до перерозподілу доходів та видатків державного бюджету між загальним і спеціальним фондами /зменшення загального фонду

Згідно з висновком Міністерства фінансів України (лист від 02.08.2016 р. №31-06210-02-2/22393/) за умови відрахування до Фонду у 2017 році 75% платежів, які наразі зараховуються до загального фонду державного бюджету, та з урахуванням прогнозних показників видатків загального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства на 2017 рік, втрати загального фонду державного бюджету будуть становити майже 26 млрд грн, що відповідно зменшить ресурс на фінансове забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які фінансуються саме за рахунок Загального фонду.

І на останок, третій цікавий момент:

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

до 15 липня року, що передує плановому (у нашому випадку 2017), вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Тобто, якщо ці законопроекти було б прийнято до середини липня, то можна було б говорити про те, що Фонд може почати законно функціонувати з початку 2017 року.

Однак цього не сталось, оскільки аналогічний за змістом законопроект (№ 2725 від 24.04.2015) Радою було відхилено 29.03.16, а відповідно до ст. 107 ЗУ "Про регламент Верховної Ради України", відхилений законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Ради відповідного скликання. Попередня сесія ВР України VIII скликання, розпочалась в лютому 2016 року та завершилась у липні 2016 року.

Саме тому проекти, про які йде мова, розглядаються саме у жовтні, але за таких умов легітимність Фонду у 2017 році, навіть якщо ці закони будуть проголосовані, є сумнівною з точки зору дотримання вимог бюджетного законодавства, хоча це ніколи не було перешкодою для парламентарів.

Підсумовуючи, що маємо у сухому залишку, два законопроекти, попри значні недопрацювання, без розрахунку компенсацій, перерахунку доходів та видатків Державного бюджету, непідтримані Міністерством фінансів, як органу який відповідає за виконання та збалансованість бюджету, все ж голосуються та приймаються у першому читанні.

При тому, що ініціатори законопроекту, не вказують, що стане компенсатором у прийдешньому році для Загального фонду бюджету, з якого фінансуються соціальні видатки. Більше того, створення та здійснення видатків з такого Фонду у 2017 році, з точки зору Бюджетного кодексу є не зовсім законним.

Кошти, які зараховуються до фонду можуть виплинути на виплату соціальної допомоги та компенсацій, мова звісно не про те, що їх скоротять, чи припинять, ні, мова йде про те, що доведеться скорочувати інші статті видатків, або недофінансовувати їх за фактом. Звісно можна говорити про те, що кошти можна і позичити, обнак в такому випадку зросте дефіцит бюджету, що є недопустимим. І на сам кінець, для тих хто вважає, що дороги почнуть зростати як гриби, врахуйте, що за рахунок цих коштів погашатиметься заборгованість за позиками раніше залученими під державні гарантії, а раз так, то фактичний обсяг коштів які освоюються дорожниками може бути вкрай малим.

На сьогодні, реальність функціонування дорожного фонду у наступному році викликає більше запитань, ніж дає відповідей, втім народних обранців, які ініціювали проекти це цікавить мало, адже кращої теми для політреклами вигадити вони, поки, не змогли.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...