УкрРус

Чи побачимо ми транш МВФ?

Якщо проаналізувати програму співпраці України з Міжнародним валютним фондом, то можна побачити напрочуд цікаву картину: ми активно розпочинали наш діалог, одразу отримували перший транш, потім другий – а ось на третьому або четвертому неодноразово виникали проблеми.

Цього разу ситуація повторилися з ювелірною точністю: проблема виникла саме на третьому транші. Формально ми мали отримали його спочатку у вересні 2015 року, потім надання коштів відтермінували на грудень минулого року, потім – коли президент зустрічався у Давосі з головою МВФ – мова йшла про лютий 2016. Зараз нам кажуть, що можлива дата отримання – вже навіть не березень, а квітень нинішнього року.

У чому різниця між попередніми випадками, коли у нас було призупинено співпрацю між Україною та МВФ, і нинішньою ситуацією? Усі попередні рази, коли співпраця з Фондом призупинялася, це було пов`язано із поліпшенням зовнішньої ринкової кон`юктури.

Наприклад, у 2008-2010 роках, коли МВФ після надання нам другого траншу раптом призупинив кредитування України, - тоді ця ситуація відбулася на тлі суттєвого відновлення ціни на метал на світовому ринку. І тоді у Києві вирішили, що нашій державі вже не треба працювати з МВФ і йти на непопулярні заходи, наприклад, підвищення тарифів на газ для населення.

Так було і раніше. В 1998 році, коли після початкового періоду, у який кошти МВФ були нам конче необхідні, раптом з`явилася змога залучати кошти з інших джерел. Український уряд традиційно погоджувався платити більше за приватні запозичення закордоном аби лише не мати жодних зобов’язань перед кредитором окрім самого повернення боргу.

Сьогодні ситуація, на жаль або на щастя, кардинально інша. Більшість експертів одностайно стверджує, що завершився так званий суперцикл високих цін на сировинні товари. Відповідно, у найближчі кілька років якогось значного підвищення цін на цю групу товарів, у тому числі на продукцію українського експорту: чорні метали, продукцію АПК не передбачається.

Відповідно, очікувати, що у нас з`явиться приплив валюти з якогось іншого джерела, наприклад, від експорту замість надходження від міжнародних фінансових організацій, не доводиться. І це суттєво звужує наш маневр.

Тут треба розуміти ще один важливий момент: коли ми кажемо про діалог з МВФ, то насправді проблема є значно ширшою – адже на позицію МВФ дивляться інші міжнародні фінансові організації. І якщо Фонд дає черговий транш тій чи іншій державі, то це сигналізує про те, що ситуація у цій країні є достатньо стабільною. І тому вони також готові виділяти певні кошти. Мова йде про Світовий банк, і Європейський банк реконструкції і розвитку, а також ширше коло міжнародних донорів.

З огляду на ситуацію у державі, я переконаний: співпраця з МВФ неодмінно відновиться. Єдине відкрите питання – коли саме це відбудеться?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги