УкрРус

Чому маємо легковажити своєю гідністю й пробачати рашистів?

Міністр культури України перепросив за інтерв’ю російською. Це вчинок, гідний поваги. Будемо сподіватися, що непорозумінь з мовою в міністра більше не буде. На жаль, у нас (у руху Відсіч) є до Євгена Нищука ще чимало запитань, зумовлених його необережними заявами. Оскільки мій коментар занадто довгий і фейсбук відмовляється його публікувати під дописом пана Євгена, виношу його сюди й сподіваюся на належну реакцію.

Пане Євген Нищук, що ж, будемо вважати інтерв’ю російською прикрим непорозумінням, з якого Ви, схоже, зробили висновки, і це тішить. Але. Це непорозуміння далеко не єдине. Не менше, ніж інтерв’ю російською від міністра, громадськість дивують і деякі Ваші заяви щодо квот для української пісні та щодо "перебору" з забороную артистів-рашистів. Наприклад, в інтерв'ю 5 каналу Ви сказали чимало дивних речей. А саме:

1) Механізми заборони рашистів Ви нині обговорюєте з керівниками та власниками телеканалів та з СБУ. Чому б Вам не залучити громадськість до цього обговорення? Ми витратили купу зусиль і часу на те, щоб очистити український інформаційний простір від рашистів, і не бажаємо, щоб олігархи-власники тепер "порішали" свої питання за спиною громадськости.

2) Пропонуєте застосовувати санкції до тих рашистів, які принизили нашу країну неодноразово. А як щодо тих, які принизили одноразово? Чому це не має підпадати під санкції? З якого дива ми маємо легковажити своєю гідністю й пробачати рашистам?

3) Далі Ви висловлюєтеся проти того, щоб розширити санкційний список до 500-800 діячів російської культури, які, цитую, "десь там навіть і не знають, що вони підписали, бо вони там, якщо керівник театру, то вони автоматично мають підписати". Невже Ви справді вважаєте, що підписантам, які письмово схвалили окупацію та війну проти України, ми маємо пробачити це? Саме ці люди виправдали Путіна в очах російського суспільства й леґітимізували його хижу політику. Після цього бажати переглядати фільми з акторами-підписантами можуть тільки ті українські глядачі, які не мають гідности.

4) Далі Ви висловлюєте обурення, що забороняються старі фільми з акторами, які нині буцімто є иншими людьми. Але насправді це — ті самі люди, і з юридичного погляду, і з погляду здорового глузду. Глядач їх чудово ідентифікує, а чимало глядачів асоціюють їх з їхньою нинішньою антиукраїнською позицією та обурюються, що їх досі показують. Зокрема, це стосується й згаданої у Вашому інтерв’ю Тализіної, що зіграла у фільмі "Іронія долі", а також озвучила там головну героїню. Невже Ви пропонуєте українцям, які втратили близьких на війні з Росією, змиритися з тим фактом, що на українському ТБ йтимуть фільми з рашистами, бо це "хороші фільми" й "хороші актори"?

5) "Фільм давно вийшов, що ж його забороняти? Люди які хочуть, можуть подивитися в инший спосіб". От нехай і дивляться в инший спосіб, а дозволяти олігархічним телеканалам накидати ці фільми всім українцям — неприйнятно.

6) Щодо Табакова, теж згаданого в інтерв’ю. Він, окрім того, що підписав звернення на підтримку Путіна, ще й казав про українців таке:

"Но все вышло справедливо. Если бы наши украинские братья были бы разумнее, они не стали бы дискутировать на эту тему. Наоборот, надо было сказать: "Простите нас, Христа ради! Мы на халяву купились". Потому что никакого отношения Крым к Украине залэжной и незалэжной не имеет". "И так-то стыдно за те мерзости, которые они делают, убивая людей и разрушая их жилища. А как-то откликаться на них — нет, нет, нет. Я махнул рукой, несмотря на то, что у меня одна четверть крови — украинская... Я жалею их. Они в каком-то смысле убогие... Во все времена их лучшие представители интеллекта, литературы — они по сравнению с русскими были где-то на второй и третьей позиции... А сейчас стыжусь и неловко, неловко... Положение не исправишь...". То невже будемо вдавати, що не чули цього, бо він знімався у фільмах Балаяна і ще в багатьох хороших фільмах?

Громадськість склала перелік артистів-рашистів з зазначенням їхніх антиукраїнських заяв і дій — там якраз близько 600 рашистів, і всі вони заслуговують на внесення до Переліку осіб, що загрожують національній безпеці.

Пишу все це так розлого (не тільки як представник Громадянського руху "Відсіч", а й як (екс)член комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів) не для того, щоб "наїхати", а для того, щоб поінформувати й звернути Вашу увагу на нюанси цієї проблеми.

Ми вже неодноразово зверталися з нашим переліком рашистів до різних державних органів, написали десятки й десятки скарг щодо показу фільмів з пропагандою та щодо гастролів рашистів, провели купу акцій і досягли певних результатів. Але результати могли б бути значно кращими, якби держава виконувала свої функції. Тож нам важливо, щоб міністр культури сприяв і допомагав нам у цій справі, а не ставив своїми заявами під сумнів усі результати нашої роботи.

Зазначу, що всю цю роботу наші активісти роблять замість держави безплатно у свій вільний час. Також для нас є надзвичайно важливим питання квот для української пісні на радіо. І тут ми також хотіли б бачити в Вас союзника, або хоча б попросити втриматися від критики законопроєкту про квоти, який ми ретельно доопрацювали в робочій групі й чекаємо на його схвалення у ВР.

Взагалі, було б дуже доречно, щоб Ви знайшли час на зустріч з "Відсіччю" та иншими громадськими організаціями, які пораються коло питань мовної політики та захисту інформаційно-культурного простору. З повагою.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги