УкрРус

Як гартувалася сталь

Доброго ранку любі мої!

Сьогодні початок першої глава моєї книги. Гарного Вам сонячного жовтневого дня. Успіхів в усьому. Тримайтесь та бережіть одне одного.

"ПОЛІТ НАД ПРІРВОЮ"

ГЛАВА 1 "ЯК ГАРТУВАЛАСЯ СТАЛЬ"

Неділя 1 жовтня 1961 року, Шепетівка, 1 година ночі, пологове відділення міської лікарні. 29 річна красива жіночка, з ім’ям Галина, народила хлопчика. Все відбулося як у казці Андерсона. Хлопчик народився в сорочці, був дуже крикливий та заспокоївся швидко, коли його принесли до матусі. Вранці щасливий тато з ім’ям Віктор вже стояв біля вікна лікарні, там де знаходилась палата Галини на третьому поверсі, і під гармошку співав пісню "Ты моя любимая, ты одна на свете, подарила сына мне, я теперь в ответе…". Мамочки породілля почали співати цю пісню в палаті та усім було весело й майже вони забули, на цей час, про свої болячки та переживання. Дітей мамам приносили тільки по графіку на 30 хвилин і забирали назад у зал немовляти. У кожної дитини було своє місце як у маленькому човнику. Їх було до тридцяти і можна зрозуміти , що в цьому містечку, осяяному революційним духом, у день народжувалось 25-30 немовлят.

Жовтень завжди в цьому місці на Хмельниччині був теплим та природа створила свій унікальний клімат. Шепетівка розташована на Поліссі з переходом до густого лісу з соснами, дубами. У цьому краю в роки війни були розташовані партизанські загони. Новоград – Волинський ліс давав можливість бійцям червоної армії все, що створила природа. Поживитись та накормити усіх було можливо грибами, малиною, полуницею та різноманітними ягодами. Горіхи були в цьому лісі майже символом перемоги. Партизани примовляли – фашисту на горіхи залишимо і мінували залізницю, яка проходила через Шепетівку і являла собою великий вузловий центр з 24 колій. За роки окупації під откіс пішли 129 потягів, було знищено більш, як 3 тисячі гармат, пошкоджено більше 1000 танків та вбито партизанами до 10 тисяч німецьких загарбників.

Споминаючи роки війни Вітчизняної – визвольної, я приводжу паралель на сьогоднішній день. Фашистська Росія наносить удари за ударом по Україні. Віроломно загарбала Кримську автономію, під виглядом повстанського руху загарбала половину Донбасу та готує плани до наступу на Південь до Запоріжжя, Херсону, Миколаєва, Одеси…

Всі події 2014 року увійдуть в історію України та світу, як рік великого горя для українського народу. Спочатку року у лютому відбувається революція Гідності і ми втрачаємо нашу Небесну сотню. Незабаром в березні анексовано кремлівськими військами Крим, проходять провокації диверсійних груп майже в усіх містах Донбасу одночасно, підбиваючи населення для повстання проти київської влади на чолі з Олександром Турчиновим. Ця драма відбувається і по сьогоднішній день. Гинуть наші вояки кожного дня. М втратили більш як 25 тисяч своїх українців у цій війні. Ми втрачаємо с кожним днем довіру до нового президента обраного більшістю нашого народу у першому турі у травні місяці 2014 року. Ми давно втратили довіру до представників парламенту, який у своїй більшості є колабораціоністським і працює виключно на перемогу Кремля. Незабаром відбудуться позачергові вибори до українського парламенту. що вони нам дадуть? 307 старих народних депутатів лізуть до Верховної Ради. Всі вони працювали з Кучмою, Януковичем і тільки невелика частина з них є дійсними патріотами і будують свідомість громадян на патріотичному вимірі.

3 жовтня 1961 року. З чудовим настроєм та в порядному костюмі з краваткою, ще молодий тато Віктор приїхав на своєму крані – машині на базі Зилу, до пологового будинку. Він вже знав, що його другого улюбленого сина будуть звати Сергій, в честь батька Віктора. І так – Зил – кран, породілля, квіти, усмішки, гармошка і все це продовжується у приватному будинку по вулиці Островського 47...

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги