УкрРус

Трамп прийшов. Вимога метаморфоз української політики

3.6т

Український простір стогне від нерозуміння того, якою буде політика нового президента США стосовно нашої країни. Росія допомагає нашій паніці, наголошує на проявах лояльності Трампа. Але це Трамп - людина з непередбачуваними рішеннями, тому радіти варто тоді, коли з*ясується, який саме шлях обере новий американський "батько".

Я розумію, чому на цих перегонах перемогу отримав Трамп, чому коло виборчих дільниць величезні черги, чому в американському суспільстві такі значні протестні настрої. Розумію, але не вітаю Трампа з перемогою.

Що не зрозуміла Гілларі

Помилка №1. Клінтон стала другою, бо поставила на загальний виграш в перегонах, бо була впевнена в підтримці Вашингтона та Нью-Йорка, де сконцентрований адмінресурс, і де зазвичай підтримували тих, хто має більше шансів. Але цього разу їй не допомогли голоси ще 18 штатів.

Помилка №2. Гілларі працювала із незрозумілим їй електоратом. Клінтон не врахувала величезну різницю між портретом столичного містянина та жителя невеликого містечка. Із листування з українською діаспорою в США я розумію, що Трамп склав правильний опис свого виборця – білий, корінний, освічений американець, виробник матеріальних цінностей, власник невеликого бізнесу, носій головної американської ідеї, що міліонером може стати хто завгодно. І саме вони, носії класичних цінностей США - ті, що вміють робити щось руками, - опинилися за бортом державних інтересів.

За Полом Кругманом, американським економістом і лауреатом Нобелівської премії з економіки, американське суспільство голосувало більше проти, а ніж за, тому що біла сільська Америка розлютована. Розлютована більше, ніж очікували у Вашингтоні та Нью-Йорку. Пересічного американця не цікавлять інтереси мігрантів, меншостей, нафта, партнерські союзи, а саме цим опікувалась Америка на світовому рівні.

Помічники Трампа правильно сегментували ринок, створили психосоціальні портрети виборців від обох Америк, зрозуміли потреби, й на звичайних принципах маркетингу розіграли партію.

Ключовий меседж виборчої програми 70-річного Трампа простий - зосередитися на території своєї держави, на добробуті своїх громадян, не підтримувати військові конфлікти, зменшити фінансовий тиск на локальних бізнесменів та платників податків, боротися з радикалами та нелегалами. Цим Трамп забезпечив собі неймовірну явку, хоча й не всі американці підтримують його програму й вважають своїм лідером.

Як це пов*язати з Україною?

Ми повторили помилку Гілларі, бо у нас схожа ситуація. Київ – держава в державі. І головним стає той, хто перемагає у столиці.

З цими виборами ми застрягли у геополітичному маятнику – між Гілларі та Дональдом. Але не треба розраховувати на лояльність проамериканського президента, бо альтернатив завжди більше ніж дві. Ми маємо створювати відносини з кожною країною окремо. Час зосередитися на створенні власної ідентичності, реалізації особистих політичних амбіцій у контексті державних інтересів.

Старі правила гри не актуальні, нових ще не придумали. Влада стає або автократична, або хаотична. Уважно дивиться на лідерів США, Болгарії, Турції. Додайте до виборів Брексіт та голландський референдум. Усі шукають підтримку зсередини, міняють політичні вектори. Ми ж наче безпомічні шукаємо захисту зовні, премо бездумно, ігноруючи глобальні зміни в світі й власні потреби (розквіт корупції та е-декларування показали, наскільки глибоке моральне деградування депутатів).

Де наш сильний, консолідуючий стрижень? Депутати, або навчиться встигати за світом, або звільніть місце тим, хто чує власних громадян!

Трампова технологія спілкування з усіма підряд ефективна, і в Україні відома також. Сидячи у кабінетах, ми не зрозуміємо інтересів звичайних людей. Мій досвід участі у місцевих виборах показує, що виграти зможе той, хто опирається і на політичних радників, і міряє "землю" ногами, тобто ходить "від хати до хати", розмовляючи з потенційним електоратом самостійно.

Елементарне споглядання дає відповідь, в якому напрямку зараз розвиватися Україні – британці, американці та голландці відверто наголошують, що вони хочуть годувати своїх громадян, розвивати свою економіку, а не лягати кістьми за ефемерних партнерів, від яких користі лише престиж.

Ми не знаємо, як проявлять себе зміни, свідками яких ми стали. Але маємо бути готовими до них, гнучко та швидко пристосовуватися, не втрачаючи темпу, спираючись один на одного.

Розвиток людства набирає шаленої швидкості, тому втриматися можуть тільки люди з новими мізками й сучасними підходами. Наші діти зможуть стати людьми нової формації, якщо ми створимо для них базу. Або залишаться на світовому узбіччі, якщо парламентська еліта та місцеві депутати зосередяться лише на набиванні своїх кишень.

Я не вітаю Трампа з перемогою. Застерігаю українців від пасивності. Час діяти, консолідуватися, шукати власні змісти, шукати щастя між своїми кордонами.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги