Блог | Не варто надіятись на "зовнішніх партнерів"
Іноді пригадуються наші славні Визвольні змагання 1917-1920 рр. Маючи непогані можливості, наші очільники успішно профукали державність.
І, як на мене, далеко не останньою причиною цього була орієнтація на "зовнішніх друзів", пошук "партнерів" серед чужинців і фактично небажання опиратися на внутрішні сили.
А те, що внутрішні сили були (та ще й які!), засвідчила і отаманщина, і махновщина, та й інші "деструктивні явища" (мимоволі напрошуються паралелі із нинішніми "деструктивними" добровольчими батальйонами, бурштинщиками тощо).
Читайте: Ты не партнер, Путин, ты халявщик!
Зрозуміло, пошук "зовнішніх друзів" та ігнорування, а то й боязнь свого народу, невіра в нього - це типовий колоніальний синдром.
На жаль, сьогодні маємо те саме. Чи майже те саме. Ігнорування владою свого народу й надія її на "зовнішніх партнерів". Історія повторюється?
