УкрРус

День правди

Слова втрачають смисл, якщо ми часто їх повторюємо. Кожний вкладає своє значення в те чи інше поняття. Ніби говорять однаково, але мислять по-різному, і дії їхні теж відрізняються. Первісні значення слів перекрутились у нашій свідомості. Колись ідіоти не брали участі в державному управлінні й не ходили голосувати. Тепер будь-який ідіот так може замутити в політиці, що вилами його звідти не викинеш.

Нас запевнили, що новий парламент буде проукраїнським, про-європейським. Вірніше, таким уже став. Перші ж голосування за себе і за "того хлопця" показали, що до Європи нам ще далеко, а перші ж законопроекти навряд чи сприяють утвердженню українського в суспільстві.

Очевидно, треба дати час на перехідний період. Хвороба, яка дісталася в спадок від Януковича, може виявитися хронічною. Опозиційний блок, викидень колишнього президента, теж бавиться у слова, бо опозиція передбачає не лише дії всупереч владі, а й заради утвердження власної держави. Оглядаючись на Росію й промосковських терористів на Донбасі, так звані опозиціонери лише руйнують Україну, скільки би популістських гасел зараз вони не викидали в маси.

Але навіть з хронічною хворобою людина може жити довго. Може піти на лікарняні чи просто відпочити від суєти. Але головне – жити й працювати. Мабуть, з цією "хворобою Януковича" нам ще жити й жити, творити нове, постійно оглядаючись назад, - і нема на те ради.

Найбільшою вадою нинішніх українських політиків є брехня. Вона дісталась їм у спадок від Януковича. Імунна система української політики виявилася незахищеною від цього. Тому Остап Семерак, уже колишній міністр Кабінету міністрів, каже, що за останні дев’ять місяців в Україні стало жити комфортніше, а Арсеній Яценюк заявляє, що революція 2014-го року відбулася завдяки П’ятому каналу. Складається враження, що ці люди прилетіли до нас з іншої планети.

Брехун повинен не лише вірити в те, що каже, але й мати хорошу пам’ять. Ми вже звикли до путінської брехні, яку возвели в ранг державної політики. Протидіяти їй мало б нове міністерство інформаційної політики. Але одна справа, коли воно вміло застосовуватиме правила контрпропаганди й діятиме на випередження, і зовсім інша – коли стане блідою копією гебельсівської путінської пропаганди, нехай і з точністю до навпаки. Не секрет, що українські засоби масової інформації теж брешуть. І справа не в тому, що ця брехня є меншою, ніж російська. Як жінка може бути вагітною чи ні, так і правда або є, або її нема. Трошки збрехав – і правда зникла.

Читайте:Путин может удержаться у власти, если станет новым Сталиным - The American Interest

Коли хтось голосує за іншого чи всупереч неписаним правилам парламентаризму намагається протиснути те чи інше рішення, спираючись на більшість і не рахуючись з думкою меншості, то, впевнений, вони переконані, що роблять правильно і заради загального блага. Тому, мовляв, можна поступитися правдою і навіть збрехати задля невідомо якої глобальної стратегічної мети. Але брехня не просто підточує правду, вона знищує її.

Політику не можна робити в білих рукавичках. Політика і мораль – речі несумісні. Люди на кшталт Андрія Дмитровича Сахарова давно вимерли в політиці, як мамонти. Брешуть аморальні люди, які прикриваються політичною доцільністю. Політичні танці вже не дивують своєю ницістю й підступністю.

Можна прийняти закон "Про мораль у політиці". Але хто його дотримуватиметься? Яка мудра голова назве механізми, завдяки яким політики просто не зможуть брехати? У нас ось і Конституція України вважається однією з найкращих у Європі, але її щодня порушують, бо нема механізмів, як втілювати в життя правильно виписані норми суспільного буття.

У країні суцільної брехні, де, здається, змагаються, хто більше збреше, не можна застосувати європейські правила співіснування, а тим більше говорити про щоденне наповнення нашого життя українським. Слово, в яке від самого початку закладена лукава думка, не зцілює, а вбиває. Скільки би ми не говорили, що маємо проукраїнський чи про-європейський парламент, солодше від цього не стане і комфортніше ми не житимемо.

Так і хочеться закликати політиків: "Пані та панове, не брешіть!". А, може, президентові пора встановити хоч один День Правди, позаяк всі інші 364 є днями брехні?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги