УкрРус

Яценюк затвердив "моральний кодекс будівника капіталізму"

Кабінет Міністрів України за підписом свого очільника А. Яценюка ухвалив унікальний за своїм змістом документ - Постанову "Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців" (від 11 лютого 2016 р. № 65).

Так, для державних службовців І і ІІ категорії передбачається:

- ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації;

- ведення обліку фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.

Розшифрую, що згідно з діючим Законом "Про державну службу" до першої категорії державних службовців належать посади: перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів колегіальних органів, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників та заступників Адміністрації Президента та Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади.

До другої категорії держслужбовців належать посади керівників секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента, Апарату Верховної Ради, Секретаріату Кабінету Міністрів, радників та помічників Президента, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади.

Отож, незважаючи на те, що засади етики поведінки державного службовця визначаються ст. 5 чинного Закону України "Про державну службу", Кабінет Міністрів чомусь вирішив своїм підзаконним актом (Постановою КМУ), а не відповідними змінами до Закону через голосування у парламенті визначити, як працювати керівникам та заступникам Апарату Верховної Ради України, Адміністрації Президента, керівникам секретаріатів парламентських Комітетів та управлінь (Головне науково-експертне управління, Головне юридичне управління та ін.), радникам та помічникам Президента, Голови Верховної Ради, головам ОДА та їх заступникам тощо.

Отож, усі вони тепер повинні вести додатковоще 2 документи звітності: в одному фіксувати усі телефонні розмови та особисті зустрічі з депутатами, представниками партій тощо, а в другому – фіксувати факти використання "матеріальних чи нематеріальних активів" у службових цілях.

Уявіть собі: наприклад, керівник секретаріату Комітету з питань екологічної політики, який я очолюю і до складу якого входять 14 народних депутатів, повинен щоденно офіційно "фіксувати", з якими депутатами і де він зустрічався, про що конкретно з ними говорив, а також вести облік телефонних розмов з політиками, "суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами", фіксувати суть таких розмов тощо.

А крім того, виходить, що необхідно "фіксувати" і використання у службових цілях, скажімо, флешок, роздаткових матеріалів, ксерокопій чи інших "матеріальних та нематеріальних активів", які будуть йому надаватися , скажімо, як матеріали до засідання Комітету…

Це все для того, щоб у випадку звернення якогось громадянина, він міг надати вичерпну інформацію, наприклад, щодо того, кого саме із політиків зустрів кілька місяців тому під час конкретного робочого дня в парламенті керівник секретаріату мого Комітету, як привітався, про що саме він розмовляв, хто в цей час проходив повз тощо… До речі, таку інформацію потрібно надати не пізніше, як за 5 днів після відповідного звернення!!!

Це не повний абсурд?!

Якщо прем’єр-міністр хоче захистити міністрів від тиску депутатів та бізнесу, то Уряд може внести зміни до свого Регламенту, яким зобов’язати саме міністрів фіксувати такого роду зустрічі та телефонні розмови. А до чого тут Апарат парламенту та інші органи державної і місцевої влади?

Уряду Яценюка більше немає чим займатися?

Чи не варто йому більше сконцентруватися на виконанні своїх прямих обов’язків? Більше перейматися проблемами громадянина та суспільства, його соціально-економічним становищем? А не думати про те, як прописати "кодекс будівника капіталізму" і змусити державних службовців І і ІІ категорій займатися сталінською "слежкой и прослушкой", щоб окрім своїх основних обов’язків вести додатково 2 облікових "щоденника".

До речі, ця ідея Кабміну просто "унікально" корелюється із задекларованим владою переходом на електронний документообіг, на що зараз витрачаються шалені кошти!

P.S.

Цікавим так само є пункт 8 цієї Постанови КМУ про політичну нейтральність, якою державні службовці повинні відмовитись від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій. Це означає, що вони не можуть вийти на жодну з акцій протесту, яка відбуватиметься в неробочий час. І цікаво, як буде контролюватися участь державних службовців в демонстраціях, мітингах чи іншого роду акціях, де вони "демонструватимуть" свої політичні симпатії?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги