УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Ярослав Грицак
Ярослав Грицак
Украинский историк, доктор исторических наук

Блог | Нація поняття штучне – як газон чи сад

Українська нація

Українцям доводиться відповідати на все складніші виклики. Однак це не означає, що зникають прості питання.

Впродовж останнього тижня я тричі виступав перед різними аудиторіями: менеджерами фірм, лідерами громадських організацій, студентськими активістами. І кожного разу ставили одне й те ж запитання: якою є українська нація?

Відповідь починаю з пояснення: нація не тотожна народові. Під "національним" ми часто й помилково розуміємо мову, пісні, вишиванки тощо. Усі ці ознаки є природними елементами народної культури, - пише Ярослав Грицак для Країни. - Бо народ – явище природне. Він росте собі, як трава чи ліс.

Нація ж поняття штучне – як газон чи сад. Від цього вона не менш реальна чи життєздатна. Просто її реальність інша: щоб заіснувати, вона мусить мати своїх садівників – національну еліту – які доглядають її і піклуються, як за газоном чи садом.

Кількість народів вимірюється тисячами, а націй – сотнями. Співвідношення приблизно 10 до 1. Тому є нації, побудовані на одному народі, – але є нації, які об'єднують кілька. Перший тип називають етнічними, а другий – політичними націями.

Модель етнічної нації сягає корінням до античних Афін. Там, щоб стати громадянином міста, треба було, щоб громадянами були твої батько і мати. У нові часи роль кровного зв'язку виконує народна культура, у першу чергу – народна мова. Уособ­ленням цієї моделі була Німеччина. Німецька нація, вважалося, простягається так далеко, як звучить німецька мова.

Читайте:

Україна може не дожити до 50-ї річниці незалежності

Прообразом політичної нації слугував Стародавній Рим. Там, щоб стати громадянином, досить було лояльно ставитися до центральної влади і справно платити податки. У сучасному світі ця модель уособлена у французькій нації.

Жодна модель не краща за іншу. Вони різні. Їх характер залежить від вибору еліт. Українська еліта у ХІХ столітті не мала великого вибору. По-перше, Східно-Центральна Європа була "полем" німецької моделі. Відповідно, тут для більшості націй їхня мова набувала священного статусу, а національними пророками були поети. По-друге, є просте правило: чим більше нація є селянською, тим більше шансів, що вона вибере етнічну модель. Українська нація була типово селянською, а тому стала етнічною.

Однак нації рідко бувають чистими. Більшість етнічних націй мають до 20 відсотків меншин. Заради стабільності вони пробують інтегрувати меншини, а тому набирають певних рис політичних націй. З другого боку, майже кожна політична нація має етнічне ядро. У сучасній американській чи канадській політичній нації ними є англосакси, у Франції – французи.

Характер нації може змінюватися. Етнічним ядром США може стати іспаномовне населення, Франції – мусульмани. Польща у ХІХ столітті позиціонувала себе як нація політична – "за нашу і вашу свободу!" Але після Другої світової війни і нових кордонів стала одною з найчистіших етнічних націй. Подібна доля спіткала угорців.

Україна як нація плавилася у вогні воєн і революцій. Вона не є більш селянською. Об'єктивно українці є нацією політичною. Суб'єктивно ж значна кількість їх далі продовжує бачити Україну етнічною. Звідси – мовні суперечки й "пристрасті за Бандерою".

Читайте: Бовкнути дурість

Сучасний стан України можна описати так: вона є політичною нацією, в якій тривають суперечки, яким буде її етнічне ядро – україномовним чи російськомовним?

Досвід української незалежності показав стійкість україномовного ядра. Окрім політичних аргументів, доказом його динамічності є культура. Молодь розмовляє тією мовою, якою звучать найпопулярніші пісні чи пишуть найкращі літературні твори. Успіх Вакарчука і Жадана залишає мало сумнівів, яким є ядро України.

З другого боку, і Вакарчук, і Жадан – як зрештою значна частина успішних україномовних – у своїх публічних виступах виразно підтримують політичну модель. І мають на це всі підстави: у критичні моменти – як от 1 грудня 1991-го та під час російської весни 2014 року – абсолютна більшість російськомовних зробила український вибір.

Виглядає, що Україна, як добрий смартфон нового покоління, буде двоядерною. Штучна, як і кожен смартфон – такого у природі не існує! – але від того не менш функціональна і життєздатна.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...