УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Смертельне відлуння війни на території миру

Смертельне відлуння війни на території миру

В результаті вибуху старого снаряда загинув 8-літній хлопчик, а його 9-літній товариш отримав важкі поранення.

Ні, це трапилось не в зоні АТО, а за сотні кілометрів від неї, у Вінницькій області. Як повідомив 19 вересня Відділ комунікації поліції Вінницької області, хлопчики знайшли старий снаряд, який міг викопати трактор під час оранки поля. Вони віднесли його у лісосмугу та спробували розібрати. В результаті вибуху снаряду сталася страшна трагедія.

Снаряд, вірогідно, залишився з часів Другої світової війни. І на сьогоднішній день ніхто не може сказати, скільки ще таких снарядів і мін з тієї війни лежать в українській землі та несуть потенційну небезпеку мирним жителям, адже після війни наша земля, як ми це бачимо, не зазнала тотального очищення.

Війна на Донбасі є новим джерелом небезпеки і буде таким навіть після її завершення. У районах активних бойових дій залишилось багато нерозірваних мін, боєприпасів та інших вибухових пристроїв. Вже сьогодні близько 80% смертей серед мирного населення – від таких залишків бойових дій на сході.

За попередніми прорахунками, територія, яка забруднена мінами та іншими вибуховими речовинами, на сході України становить до 20 тис. кв. км. Ця територія має бути ретельно і комплексно перевірена та очищена.

Тут Україні не слід вигадувати велосипед, адже в світі вже існують і досвід і стандарти комплексного очищення від таких залишків вибухових пристроїв територій, які постраждали від бойових дій. Таке очищення здійснюється в рамках "гуманітарного розмінування". Існує й низка міжнародних організацій, які мають досвід та можливості. Наприклад, Служба протимінної діяльності ООН (UNMAS), Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, Датська група розмінування, британська організація "HALO Trust" та інші.

Читайте: О потерях на войне

Ці організації вже працюють в Україні у синергії з Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні. 2 жовтня 2015 року у Парижі між лідерами України, Франції і Німеччини була досягнута домовленість про те, що Париж і Берлін допоможуть Україні в розмінуванні території, що здійснюватиметься під егідою ОБСЄ. Однак, в державі до цього часу не налагоджена система гуманітарного розмінування та немає належної нормативно-правової бази, яка б визначила порядок всеохоплюючих робіт з очищення української території від смертоносних залишків війни, із залучення українських протимінних структур, міжнародних фондів та організацій. Без створення такої системи Україні буде важко залучити необхідні ресурси для очищення нашої землі від мін і вибухових пристроїв.

Внесений у лютому цього року на розгляд Верховної Ради проект закону "Про протимінну діяльність" отримав аргументовану критику головного науково-експертного управління та був відкликаний на доопрацювання. Цей проект не повністю відповідав міжнародним стандартам з протимінної діяльності IMAS, зокрема й щодо комплексного підходу, коли вся територія в зоні бойових дій вважається потенційно забрудненою, та щодо активної участі громадськості у протимінній діяльності, як це передбачено тими ж стандартами IMAS. Адже гуманітарне розмінування територій призначене для створення безпечного простору життєдіяльності місцевих громадян, а тому й має активно залучати їх до гарантування власної безпеки. Та й хто, як не місцеві громади, краще знають особливості території та можливі місця залишків мін, снарядів і вибухових пристроїв.

Отже, навіть у такій важливій справі, як очищення від залишків війни, громадяни мають бути активними, щоб створити для себе безпечний простір для існування. А на державному рівні мають бути створені нормативно-правові, організаційні та міжнародні умови для проведення робіт за схемою гуманітарного розмінування, щоб після бойових дій на сході України люди не наражались на небезпеку, як це трапилось днями у Вінницькій області.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...