УкрРус

Російська мова і київські музеї: враження львів'янки

Отака вона псевдо-столиця України. Враження львів'янки, яка повезла дітей на екскурсію. Як цьому протистояти? Підкажіть, любі російськомовні друзі, що так переживаєте за долю свого "язика".

Віра Кужелюк:

"В "Експериментаніумі" до кожного експоната були написи трьома мовами: українською, російською й англійською. Так ось, я зависла перед надписом українською: "В результаті конструкція виходить досить жорсткою та в той же час легкою і стійкою спалахує, яка для високих веж становить найбільшу небезпеку". Прочитала тричі, не дійшло. Потім почала читати російською: "В результате конструкция получается достаточно жесткой и в то же время легкой и устойчивой к ветровой нагрузке, которая для высоких башен представляет наибольшую опасность".

Тобто організатори виставки прогнали текст через Google Translate, і повісили, навіть не прочитавши. Не кажу про те, що обидва тексти, і український, і російський, чомусь ідуть під українським прапором.

Але пальму першості безперечно тримає Музей історії туалету. Там усі вивіски ТІЛЬКИ російські. І книжка про історію світового туалету теж ТІЛЬКИ російською. Коли я попросила екскурсовода говорити українською, бо діти не розуміють російської, вона здивовано глянула на них і сказала, що українською НЕ ВМІЄ ГОВОРИТИ. Українською. Не вміє. Говорити. В Україні. В столиці України.

Охота застрелитись...

Що з цим робити - не знаю...

І ще одне, мало не забула. Були ми ще у Києво-Печерській Лаврі, на виставці мініатюр М. Сядристого. Походили по самій Лаврі. Вирішили піти в печери. Мене в штанах не пустили, сказали обмотатись в спідницю. Словом, я психанула і не пішла взагалі.

І ще там переважають такі довгі, до землі спідниці кольору достоту моєї шкільної форми. Бееее...."

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги