УкрРус

За що воюємо, громадяни-патріоти?

Обговорюючи інтерв'ю Надії Савченко виданню Deutsche Welle, більшість коментаторів схильна вказувати на згубний характер пропозицій, що прозвучали: прямі переговори з ватажками "ДНР/ЛНР"; поступове зняття санкцій з Росії; зняття секторальних санкцій (бо від них страждає простий російський народ); запевнення, що передача Україні високоточної зброї стане причиною Третьої світової війни.

Українські експерти непогано справляються, опротестовуючи кожну з цих "рацпропозицій", - пише Лариса Волошина для Дня. - Я б хотіла зупинитися на іншому моменті - на висловленій Надією впевненості, що "ми з Захарченко/Плотницьким - один народ і ділити нам нічого". Треба, мовляв, домовлятися без "посередників і спостерігачів", посміхнутися один одному і закінчити війну.

Насправді в прямому діалозі був би сенс, якби ми говорили про врегулювання конфлікту між Донбасом і рештою України. Але його немає. Адже, незважаючи на всі суперечності, жодного конфлікту там, куди не поширюється "влада" цих двох діячів, просто немає. Конфлікт - це суперечка, зіткнення людей або соціальних груп за володіння чимось таким, що однаково високо цінується обома сторонами. І тут виникає питання: а про що все-таки конфлікт? Що це за цінність, яка однаково потрібна обом сторонам? А головне, де ці сторони?

За даними проведеного 18-19 червня ВЦВГД опитування, 65% росіян підтримали б рішення своїх близьких піти на війну в разі необхідності, а 49% з них порадили б їм вирушити просто на лінію фронту. Більшість опитаних висловили готовність надати ту чи іншу фінансову допомогу для підтримання військової могутності країни: 39% згодні віддати чверть зарплати державі як військову позику, ще 17% - виділити дещо меншу частину своїх доходів.

"Патріотичні почуття" в Росії розділяють 80% респондентів. Думки про Росію викликають надію у 36% росіян, проти 29% в 2014 р.), повагу - 32% (проти 27%), любов - 24% (проти 16%), довіру - 18% (проти 8%). При цьому тепер росіяни рідше стали відчувати щодо країни недовіру 4% (проти 14%) два роки тому, антипатію - менше 1% (проти 11%) і скепсис - 1% (проти 8%).

Перед нами підсумок дворічної російської агресії проти України в цифрах і рейтингах. Росіяни не просто байдужі до неї. Вони відповідають на вбивство українських громадян патріотичним піднесенням і зростанням підтримки войовничої політики своєї держави. А що ж "жителі Донбасу" на чолі зі своїми представниками?

Учасниками - суб'єктами конфлікту, називають ті групи, які беруть у ньому участь і чия присутність вносить у конфлікт свої корективи. Виділять такі групи учасників: свідки - це люди, які спостерігають за конфліктом з боку; підбурювачі - це ті, хто підштовхує інших учасників конфлікту до дій; пособники - люди, які сприяють розвитку конфлікту порадами, технічною допомогою, фінансами або забезпеченням прикриття; посередники - ті, хто своїми діями намагаються запобігти, зупинити або розв'язати конфлікт.

Ватажки терористичних утворень "ДНР" і "ЛНР" - це посібники, покликані надати російсько-українському конфлікту видимості внутрішньоукраїнського. А "жителі Донбасу" - свідки, необхідні для підтвердження, що "це все хунта стріляє по наших мирних ввічливих хлопцях".

Є ще кілька важливих моментів, необхідних для розуміння природи конфлікту. Не всі учасники обов'язково перебувають у безпосередньому протиборстві між собою. Причина та привід для конфлікту відрізняються від його предмета. Причина конфлікту пов'язана з потребами конфліктуючих сторін. Привід - подія, яка сприяє виникненню конфлікту, буває як випадковим, так і спеціально створеним. Предмет - це та цінність, за яку загалом і ведеться боротьба.

Росія напала на Україну і окупувала її території. Це не заперечують навіть "примирителі". Але не варто забувати, що Україна дала відсіч і ось уже два роки самостійно протистоїть підготовленій, добре озброєній, накачаній шовіністичним запалом і згуртованій навколо ідеї відновлення імперії путінській Росії. Наша країна ж не просто жертва іноземної агресії. Вона і сторона конфлікту, яка не збирається віддавати свого ворогові.

Конфлікт між російськими і українськими пострадянськими суспільствами, державами, моделями майбутнього 2014 року перейшов у гарячу фазу. Майдан, Донбас, Крим - все це приводи, а не причини, покликані покінчити з українською незалежністю. Сьогодні на території України ведеться боротьба або за європейський, або за імперський розвиток всього регіону. Намагаючись ігнорувати, що сторонами конфлікту є російський і український народ, люди закликають до переговорів з посібниками, які покладають всю відповідальність виключно на підбурювача Путіна, виводять за дужки не тільки російську сторону конфлікту, а й цінність, за володіння якою ведеться боротьба.

Поки Путін воює з Америкою за світове панування, боротьба між українським і російським народом ведеться за Україну. Або вільну і незалежну, або "утихомирену" і введену в російський новоімперський проект. Це для них війна "гібридна", в якій вони встають з колін і відроджують "союз братніх народів". А для нас вона - національно-визвольна. Тобто така, що має на меті не просто відновлення територіальної цілісності країни, а й визнання іншою стороною нашої національної суб'єктності. Коли Росія, росіяни, російський політикум будуть вважати нас окремою країною, окремої спільністю, коли казка про "один народ" відімре за непотрібністю - тільки тоді ми зможемо сказати, що конфлікт вичерпано.

Колись це станеться. Вмираюча імперія вже визнала суб'єктність Фінляндії, Польщі, країн Балтії. Записала у вороги, але не сумнівається у їхній окремості. Згодом їй доведеться це зробити і щодо України. Рано чи пізно українська сторона конфлікту отримає ту цінність, за яку бореться з російською стороною не одне століття. А до того часу не варто плутати привід, причину і предмет. А також обманюватися в учасниках. Це підвищує ризик прийняти заморожений конфлікт або конфлікт, тліючий за "Великий договір дружби і співробітництва між братніми народами", який, як ми знаємо, завжди підписується нашою кров'ю і "клянеться в непорушності" виключно на нашій українській крові.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги