Блог | Ще ся волі в Україні піснь дзвінка розляже...
Напередодні голосування за Юрія Луценка на пост Генпрокурора депутат від БПП Микола Лаврик, поважний сивочолий чоловік, раптом як аргумент навів те, що Луценко, мовляв, з самого початку був на Грушевського на барикадах.
Шановний Микола Іванович, без сумніву, краще мене знає про ті події, позаяк в ті часи вже тривалий час жив за кордоном і розбудовував шкірообробний бізнес, здається, у М'янмі.
Далі пишу виключно з особистих спогадів, на об'єктивність яких не претендую.
Складно уявити, як Луценко з самого початку був на барикадах. Позаяк з самого початку барикад і не було. Вже в процесі протистояння будували першу із зламаного паркану. Побачив, як один з перших секторів паркану несуть діти по 15-16 років, вирішив їм допомогти. Коли поряд пролетіла граната (тоді ще світлошумова), буду чесним - трохи переср#в. Бо хвилин за 15 до того бачив відірвану руку... Але дивлячись на цих дітей, у яких не скосилисі ноги, мені елементарно соромно було скосити ноги геть подалі.
Коли з'явилися барикади... І до цих подій...
Та не було там ніякого Луценка. З тих, кого знаю особисто, тоді були Олег Ляшко, Тетяна Близнюк, Микола Коханівський, Марк Гресь, Igor Krivoruchko, Olexandr Dovgy, Ганна Сінькова, Богдан Тицький, Dmitriy Blaush, Ярослава Пугачова, Зорян Шкиряк, Олександр Гулак, Mykola Bulatetsky та інші.
Але точно не чинний Генпрокурор.
І не його агітатор Лаврик, який тоді був за кордоном.
З вожаків тодішньої "канонічної опозиції" на початку був Кличко, який назвав нас "провокаторами" - відтак отримав вогнегасником.
Надвечір прийшов Арсеній Яценюк, після слів якого шановний Арсеній Петрович був колективно посланий на*уй.
Луценко хитріше - не прийшов. Так, що не треба, Миколо Івановичу, про Луценка на початку Грушевського. Ви там були так само, як нинішній Генпрокурор...
