УкрРус

Прокляте місце багатьма поколіннями солдатів

Саме після 4 місяців по мобілізації і перед початком зимових свят з Десни мене перевели до іншої частини.

Найкращі спогади, які залишаться після перебування в учбовому центрі - це ті люди, з якими я там познайомився, спочатку у другій учбовій батареї, а згодом і у зенітно-ракетному дивізіоні. Це ті люди, з якими ми і зараз здзвонюємося і списуємося, ділимося покищо небагатим армійським досвідом, ті, з ким разом сподіваємося на завершення війни і перемогу, як і усі колишні цивільні дивуємося "армійським затягам" і часом повній відсутності логіки.

Більшість тих хто, пройшов Десну характеризують її як місце гибле, неприємне і прокляте багатьма поколіннями солдатів. Мої враження дещо інші, саме місце ні у чому не винне. Суть у тому, що як навчальна установа, Десна дійсно себе віджила, вона лишилася десь глибоко у 80-x роках. Те, що матеріально-технічна база застаріла це лише півбіди, головна вада - що методи роботи і підготовки теж архаїчні. Там і досі в пошані учбові плани, які висять на стіні, але жодного відношення до реальності не мають. Там і досі складається враження, що найсильніша армія та, де краще марширують. Там і досі готуються до набігів перевіряючих, а не готують справжніх солдатів сучасної армії. Там і досі широко представлений прошарок сержантів і офіцерів, які матом не лаються, а спілкуються. Таким двадцятирічним сержантам довіряють призовників, які на 3-4 роки старші за них і уже мають вищу освіту, що лише поглиблює у перших комплекси.

Якщо зараз говорять, що через АТО немає можливості реформувати армію, то об'єктивних перешкод для того, щоб докорінно змінити систему військових учбових центрів я не бачу. В їхньому нинішньому стані вони просто не спроможні підготувати солдата до бойових дій, тобто не потрібні. В ті часи, коли країна не воювала і наївно покладалася на порядність сусідів і міжнародні гарантії з таким станом справ, можна було миритися, зараз витрачати час і кошти на такий підхід злочину подібно.

Сподіваюся, незабаром розповім про свої нинішні справи і враження від продовження служби на новому місці, а поки прощаюся з Десною з надією, що вона позбудеться своєї слави місця проклятого багатьма поколіннями військовослужбовців, а стане більш подібною до місця підготовки солдатів сучасної армії.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги