Блог | Блокада Москви: фури на узбіччі і заслані козачки
Офіційний Київ має нині всі офіційні підстави, аби не пропускати по своїй території російські вантажівки! Адже, як відомо, раніше аналогічне рішення запровадила у дію запровадила Росія щодо українського транспорту. І тут немає жодного значення: чи це російська влада забороняє тільки транзит до Казахстану, чи по своїй території – бо сам факт заборони вантажоперевезень дає підстави українській владі також забороняти перевозити російські вантажі нашою територією.
Поки триватимуть ці абсурдні заборони з боку Росії, українська влада може застосовувати так звані симетричні заходи. І те, що забороняє Росія щодо України, те саме може забороняти Україна Російській Федерації. Але вже на рівні влади, а не лише громадських активістів і волонтерів.
Українському Кабміну я би радив просто взяти текст російської заборони на українські вантажоперевезення – і перекласти його на українську мову. А потім застосувати ті самі пункти щодо транзиту російських товарів. Це програма-мінімум, яку Україна не те, що може, а мусить застосовувати у відповідь на російські заборони.
Така заборона є серйозним ударом по всьому західному напрямку російської логістики. Це значне здорожчання їхніх вантажоперевезень і, скажімо, певних груп товарів, які Росія імпортує із Заходу.
Нині закрита Польща, а враховуючи, що Росія ще сама створила собі проблеми з Туреччиною, виходить так, що РФ може взагалі бути заблокованою із західного напрямку. Росіянам у цьому випадку залишиться тільки морський та авіаційний шляхи доставки товарів.
Повторюся: ми маємо всі підстави, право, аби відповідати щонайменше симетрично. Ну а враховуючи, що саме Україна потерпає від прямої російської військової агресії, то відповідь української політичної влади може бути навіть більше, ніж симетричною.
Найболючішого удару по Росії – такого, аби це було відчутно, Україна може завдати у нафтогазовому секторі. За моїми підрахунками, на декілька мільярдів доларів. Адже якщо подивитися на структуру взаємного україно-російського експорту-імпорту, то найбільший російський товар, який вони продають нам, це газ і нафтопродукти. Втім, для того, аби забороняти або обмежувати наш паливний імпорт, треба бути до цього готовим: зараз 85% нафтопродуктів в Україні ми імпортуємо, у тому числі і з Росії.
Нині ж українська влада поводиться щодо агресора дуже дивно. Це стосується і санкцій щодо Росії, адже Україна досі знаходиться на так званому 2-му рівні санкцій, у той час, як весь цивілізований світ, десятки країн вже застосовують 4-ий рівень - так звані секторальні санкції проти російської економіки.
Це ж саме стосується блокади Криму. Поки активісти не пішли на цей крок, українська влада, я так розумію, навіть не мала подібних планів. Сьогодні історія повторюється, вже у вигляді блокування російських вантажівок.
Я пояснюю таку повільність української влади тільки одним: очевидно, дуже багато в українській політичній верхівці є людей, які пов`язані бізнесовими або посадовими зв`язками з Кремлем і з російськими спецслужбами. Очевидно, дуже багато є засланих козачків або відвертих зрадників в українській політичній верхівці.
Тож нинішнє рішення заборонити транзит російських вантажів нашою територію, це, насправді, лише половина справи. Бо може статися, що влада ухвалить публічне рішення – для піару і телекамер, а де-факто відбуватиметься зовсім інше.
