РРО - панацея для бізнесу чи вбивство?
Черговим "подарунком" для бізнесу виявився прийнятий напередодні нового 2015 року Закон №71–VIII з черговими змінами до Податкового кодексу. Зазначений Закон можна вважати доленосним, бо він суттєво змінює усталену практику ведення бізнесу малими підприємцями і суттєво вплине на життя кожного громадянина.
28 грудня 2014 року Верховна Рада з ініціативи Кабінету Міністрів України вирішила запровадити обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів) для підприємців-платників єдиного податку II та III груп.
Не встиг бізнес оговтатися від владних псевдореформ щодо єдиного соціального внеску, нової системи адміністрування ПДВ, податків на нерухомість і землю, звітності по бенефіціарам та підвищення прибуткового податку, як фактично відбувся наступ на спрощену систему оподаткування. Ту саму спрощену систему, яку підприємці, своїми об’єднаними зусиллями змогли відстояти навіть при режимі Януковича на Податковому майдані.
Читайте: В Минфине посчитали, сколько "единщиков" должны быть с кассовыми аппаратами
І слід визнати, що цей наступ був значно цинічніший та витонченіший, ніж намагання попереднього злочинного режиму. Так, у вже далекому 2010 році, Уряд Азарова задекларував свої бажання заздалегідь і фактично дав можливість бізнес-спільноті зорганізуватись і виступити проти.
Минулого ж року нова та демократична влада спочатку стратегічно збільшила граничний обсяг доходу малого підприємця аж до 20 млн.грн, а потім напередодні новорічних свят блискавично внесла норму запровадження РРО з "вагомою" аргументацією, що підприємця, з таким значним обігом, "малим" назвати важко.
Насправді, ми і не знаємо жодного представника малого бізнесу, який вимагав би у влади норму доходу у 20 мільйонів, бо всі на практиці знають, що обіг товару більше 300 тисяч гривень в місяць малий підприємець зробити не може.
Крім того, владою наводяться і інші аргументи на захист запровадження касових апаратів, які у розумної людини взагалі не витримують жодної критики. Так, бажання Уряду в такий спосіб захистити національного товаровиробника та побороти реалізацію контрафактних і контрабандних товарів викликає сміх.
Читайте: Аферисты у власти. Как коалиция украинский народ обманывает
Я розумію, що для влади легше побороти підприємців і поставити на контроль мільйон касових апаратів, ніж навести лад у своїй митній системі з 18 000 митниками. Легше чи вигідніше? Допоки корумповані чиновники будуть на своїх місцях, контрабанда та контрафакт буде реалізовуватись, тільки вже не через підприємців, а через інші канали.
Можливо створення "під себе" саме альтернативної і цілком контрольованої структури реалізації таких товарів і домагаються чинуші? Вбиває національного виробника держава своєю недолугою податковою політикою та корупцією.
Уряд вважає тотальне запровадження касових апаратів панацеєю від тіньового обігу грошових коштів, сподіваючись на те, що суспільство недолуге. Та все ж думаю, що навіть школярі усвідомлюють де генеруються ці тіньові потоки. Хабарі, побори, схеми, відкати, кришування, розкрадання бюджету… Ініціатива ж щодо декларування доходів та витрат державних службовців та членів їх сімей, я так розумію, пішла у небуття. Влада вимагає від громадянина жити за законом, а сама живе над ним.
Тотальне переведення розрахунків в безготівковий спосіб з нашою банківською системою це взагалі "гра в російську рулетку". Чи є в Україні хоч один громадянин, чи підприємець (звісно за виключенням хазяїв та керівників фін.установ) яких не пограбували банки? За оцінкою експертів більше 11 мільярдів гривень обігових коштів втрачено підприємствами у збанкрутілих установах. Ці кошти фактично вкрадені у бізнесу за мовчазного погодження владою. Також до інформації покупців зазначу, що купляючи товар в магазині за чеком ви переплачуєте зайві відсотки обумовлені необґрунтованою жадібністю банкірів (лише за еквайрінг 1,5 - 3%).
Читайте: Порошенко негативно оценил работу фискальной службы
При всіх наведених фактах малий бізнес все одно усвідомлює необхідність в майбутньому запроваджувати касові апарати для власного самоконтролю і для підтвердження операції з реалізації товару чи надання послуги споживачу. На сьогодні чимало представників бізнес-спільноти самостійно встановили РРО для свого внутрішнього обліку.
Однак ми чітко розуміємо, що негайне зобов'язання влади тотально запровадити РРО методом диктату - є бажанням знищити спрощену систему оподаткування, як таку. Складна звітність, нечітке законодавство, незліченна кількість підзаконних актів і різного роду роз’яснень ставлять малого підприємця у залежність від особистої волі чи примхи перевіряючого.
За умови введеної штрафної санкції у 500%, яку можна, за бажання, накласти при будь яких обставинах, навіть прийом на роботу додаткового касира і бухгалтера не убезпечить підприємця від поборів контролерів. Фіскальні органи не змінили своєї сутності, це і надалі чисельна армія хабарників та корупціонерів і бізнес для них виключно джерело наживи.
Якщо в зазначеній системі координат середній та великий бізнес ще може захищатись за допомогою юристів і має можливість відкуплятись з рахунок більшого обігу та прибутковості, то малий бізнес приречений на вимирання.
Саме спрощена система дозоляє працювати бізнесу, незважаючи на недосконалість, недолугість, зарегульованність та корумпованість існуючої системи оподаткування. Саме вона, дозволяла кожному громадянину, без спеціальної економічної чи бухгалтерської освіти, започаткувати свій бізнес, фактично забезпечивши себе роботою, а свою сім'ю коштами для проживання. В умовах відсутності реальних гарантій з боку держави права власності, в умовах бездіяльності правоохоронних органів, корумпованих судів та свавілля чиновників, спрощена система запустила двигун економіки і підняла, у свій час, державу з економічної прірви.
Читайте: Абромавичус рассказал, когда украинцы увидят рост экономики
Стверджую, що в державі, де презумція невинуватості є тільки яскравим гаслом, що прикриває суцільний безлад і провладний рекет, запровадження РРО лише поглибить корупційні прояви, посилить хабарництво та нанесе нищівний удар по підприємництву в цілому.
Малий бізнес – це рушій економіки, який у свою чергу, послаблює монополізм, розвиває конкуренцію, сприяє структурній перебудові економіки і є важливим джерелом інновацій. Всесвітньовизнано, що саме ним зроблено чимало ключових винаходів: літаки, гелікоптери, персональні комп'ютери, аерозоль, тощо. Тому знищення цього стовпа неминуче призведе до зменшення конкуренції, підвищення роздрібних цін і як наслідок, попри недолугу державну тарифну політику, до повного зубожіння населення.
Підприємці завжди розраховували лише на власні сили і тримались осторонь політиків, бо чесний бізнес може бути тільки поза політикою. У 2010 році ми мали сміливість самими першими виступити проти режиму Януковича і в такий спосіб надали приклад суспільству боротись за свої права власноруч, а не чекати якогось месію. Ніхто не зробить за нас брудну роботу і не побудує нам світле, заможне та безпечне майбутнє. Таке буває лише у казках.
Саме тому, думаю, підприємці розуміли ще тоді, а суспільство зрозуміло вже зараз: добробут кожного громадянина в Україні не залежить від того, який черговий …КО, …ЮК, чи ….ИЧ прийде до влади. Справа не в політиках - справа в системних змінах.
