УкрРус

Чергове пугало

Епоха Путіна увійде в історію, як епоха обілювання сталінізму. Навала фільмів, які демонструють щасливе совєтське життя, серіали про різних комуністичних діячів, знову ж таки винятково з позитивного блоку, роблять свою справу.

Поступово у свідомість народу закладається впевненість у тому, що все, що творилося в СССР, творилося на благо народу. Це стосується навіть репресій, які врятували велику державу. А все, що було втрачено в результаті розвалу імперії, можна і треба повернути назад.

Країна може жити на грані бідності, не маючи ані сил, ані енергії навести порядок і добробут на своїй грандіозній території, але бажання прирощувати нові території нікуди не зникло.

Недавній документальний фільм "Варшавский договор", яким обурилися чехи і словаки, яскравий приклад нової брехливої пропаганди. У фільмі наполегливо роздувають страх перед НАТО, наполягаючи на тому, що НАТО завжди становив велику загрозу. Усі роки холодної війни, а також увесь той час, коли існував Варшавський договір, у блоці тільки й думали про те, як би то розколоти соціалістичний табір.

У людей наївних і примітивних, якими є російська вата, може й не виникнути ніколи запитання: якщо стільки років НАТО готувалося до нападу на країни соціалістичного табору, то чому не зробило жодної спроби?

Виявляється, вчорашні союзники відразу після завершення Другої світової війни планували напасти на Совєтський Союз. Та чомусь не напали, хоч американці й мали атомну бомбу, коли ще в СССР її не було.

І знову примітивне пояснення для вати: а) не напали, побачивши, яке щире братання відбулося між союзниками з обох боків; б) американці не були певні в тому, що Совєтський Союз не має атомної бомби.

Обидва пояснення доволі смішні, бо насправді братання були дуже обмежені, і для контактів з союзниками допускали тільки чекістів та перевірених товаришів, які здебільшого і пороху не нюхали. А версія про те, що американці могли не знати, чи є в СССР бомба, чи її нема, взагалі поза межами здорового глузду. Як засвідчили пізніші розслідування, в Америці усе прекрасно знали.

Якби справді збиралися напасти, то післявоєнний період якраз був найвигіднішим, коли ще діяло широко розгалужене підпілля, яке з великою надією чекало на прихід союзницьких військ.

Читайте:Патриотизм путинского разлива

Творці фільму намагалися подати Варшавський договір, як справжній бойовий кулак, готовий у будь-який час вдарити по ворогу. Однак окупація Чехословаччини у 1968-році показала, що кулак втратив кілька пальців. У фільмі згадали лише про Албанію, яка не вводила військ до Чехословаччини. Про армію НДР, яка теж військ не вводила, пояснили, що її тримали на кордоні з огляду на те, що чехи до німців ставляться далеко не дружньо після війни. Про те, що Румунія не брала участі, у фільмі просто забули згадати.

Але, роблячи будь-який пропагандистський брехливий фільм, дуже важко втримати його на одній лінії і жодного разу не схибити. Говорячи про вороже ставлення чехів до німців, раптом проговорилися, що за період Празької вести Чехословаччину провідало понад 350 тисяч німців з ФРН!

Ця цифра, мабуть, мала свідчити про те, що планувалося велике збройне повстання. І зброю справді у фільмі задемонстрували. Просто таки гори зброї. Однак не пояснили, чому ж її чехи і словаки не використали? Чому палили танки пляшками Молотова або, пробиваючи паливні баки, замість гатити з мінометів? Чому лягали під танки голіруч, якщо було стільки гранат і мін?

І ще один приклад відсутності логіки: виходить, що чехи до німців ставилися вибірково – капіталістичних приймали радісно, а соціалістичних не терпіли?

Дивовижно, але навіть великий друг Путіна президент Чехії Мілош Земан не витримав і звинуватив російське телебачення у брехні. Таке прозріння, мабуть, свідчить про те, що недавні провідини Москви дуже розчарували кремлівську маріонетку.

Взагалі Земан завжди скидався на хамелеона. У квітні 2014 р. після анексії Криму він закликав до "жорстких превентивних заходів" проти Росії, підтримував санкцій і навіть виступав за втручання НАТО, якщо Росія почне окупацію Східної України.

Але уже з червня риторика його злагідніла. Він уже "не бачив жодних причин" для санкцій ЄС проти РФ, а у вересні заявив, що в Україні йде громадянська війна і "кілька сотень добровольців" з Росії не можна трактувати як російське вторгнення.

Ще кілька фінансових ін’єкцій Кремля, і хамелеончик закликав світ і Україну змиритися з "входженням Криму до складу Росії". Йому радісно підспівав і колишній президент Чехії Вацлав Клаус, який заявив, що Крим ніколи не був частиною України. Він навіть повторив майже слово в слово відому сентенцію Путіна: "Україна – це розколота, штучно створена країна, це не споконвічна територія з етнічно однорідним населенням".

Дивно, чому наше МЗС не нагадало Клаусу про те, що Чехія завжди була територією Священної Римської імперії, а пізніше належала Габсбургам. За логікою Клауса в межах Чехії не повинні знаходитися ані Моравія, ані Богемія.

Обурення Словаччини і Чехії російським пропагандистським фільмом жодним чином не вплинуло на Росію. Врешті решт цей фільм адресований не їм, а росіянам, особливо молоді, яка завдяки пропаганді лише зміцниться у своїй вірі в жертовність великої Росії і, якщо постане така потреба, охоче вирушить знову "рятувати" соціалістичних братів.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги