Блог | Пригоди українського агента на італійській землі
А ви що гадаєте? Винничук тільки писака, любака і пияка? Ні. Я ще й таємний агент. І саме з таємною метою вивчити сепаратистські настрої сардинців і корсиканців мене було закинуто на Сардинію та Корсику.
І все це задля світлої мети – помститися тим французьким та італійським дупотатам, які схвалюють аншлюс Криму.
Доповідаю. Сепаратистські настрої існують. І дають про себе знати на кожному кроці. Залишилося роздмухати. Ото ходжу і дмухаю. Чим можу.
А заодно балдію, бо кацапським духом тут і не тхне. Не те, що в Каталонії. За два тижні здибав іно штирох живих кацапів. Планував пропагандистську акцію – а) обцюнати їхні двері, б) поцупити їхнього рушника з балкону і вирізати на ньому ножичками "Пуцин хуй", в) непомітно сипнути пургену в їхні тарілки.
На жаль, Центр не погодився, вважаючи, що я таким чином себе розсекречу, адже прибув на Сардинію з Польщі і всюди фігурував, як поляк.
В кожному разі нога українського письменника ступила на Сардинію вдруге. Першим був славетний Олександр Ірванець. Якщо, правда, не рахувати ще одного письменника – Леоніда Кучму. Він саме у ці дні гуляв свої уродини зовсім неподалік. Так що я, озброївшись біноклем, міг простежити за деякими його гостями.
І знову мої глибоко оригінальні провокативні ідеї Центр не схвалив. Тому Кучма так і залишився необцюняний. Але на скелі, яка чудово проглядалася з вілли в Порто-Черво, що її винаймав екс-презик, мені вдалося намалювати гігантськими літерами "Путін х*й. Леонід Кучма".
Після цього Центр негайно відкликав мене з Сардинії і закинув на Корсику.
Далі буде.
Стилістика автора збережена.
