УкрРус

Піраміди невидимі

Один колега зробив для мене несподіваний дарунок. Цим подарунком стала книга Ганни Стеців (Герман), з підписом автора. Книга називається "Піраміди невидимі", і вийшла вона у львівському видавництві "Аз-Арт" ще у 2003-му році. Як розповіли мені знайомі, із книгою вийшов певний конфуз, бо видати-то книгу видавництво видало, а от розповсюдити якось не спромоглося. Тому то про неї нічого не було чути. І я подвійно тішуся, що мав змогу прочитати таку рідкісну літературу. Особливо ж тому, що книга ця й справді чудова.

"Піраміди невидимі" – це гербарій новел про життя Села біля Ріки. Книга оповідає про людей кількох поколінь – родичів, сусідів, знайомих – і про те, як плелися їхні долі. Давно не таланило читати таку просту, але настільки зворушливу оповідь про плин життя. Автор знайшла дуже точну інтонацію для своєї розповіді. Це монотонний перелік подій, який трапляється з її героями: малою дівчинкою Фесунею, тіткою Гордаковою, головихою Оляною, Марком і Ольошею і ще з добрим десятком інших. У невеликій історії кожного героя Авторці вдалося вкласти розпираюче напруження від тих подій, що розгортаються. Хоча події, що розгортаються, прості. Хвороба, смерть, шлюб, народження дитини, дорога на заробітки... повернення здалеку. Монотонне бубніння тексту затягує у просту, наперед вирішену дійсність людей Села. І це монотонне бубніння – найкращий спосіб, аби сказати читачеві, що, по-суті, нічого не міняється в цьому Селі біля Ріки: одне народилося, інше померло, Ріка то розлилася, то спала…

Ганна Стеців дуже добре відчуває час. Навіть – Час із великої літери. Те, як він приносить раптові зміни. Те, як він тягнеться з нестерпною одноманітністю. Те, як все повертається на круги своя.

У "Пірамідах Невидимих" багато жорсткої матерії. Особливо ця жорсткісь виникає в прив’язці до сексу. У книзі два види любощів особливо гострі – перші, та заборонені. Пригадується історія дівчини Оксани, яка все дитинство терпіла домагань збоку вітчима. А коли вже підросла, то стала зустрічатися з якимось парубком. Зайшла в тяж і одружилася, а вітчим у день шлюбу повісився. Коли ж дитина виросла, стало зрозуміло, що то від вітчима.

Все просто. Але ця простота для читача не минає без сліду.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги