Блог | А в нас поки що, як у казці про золоту рибку
Це звичайні, середньостатистичні будинки польської сільської глибинки. Їх мільйон.)
Є багатіші, чимало й значно бідніших. Та абсолютну більшість, незалежно від статку господаря, об'єднує спільна риса - подвір'я і будиночки охайні, доглянуті і чисті.
Легко помітити, що в них вкладено не стільки гроші, як душу і руки.
Добре видно, що багато часу ці люди витрачають не лише для шлунку (на вирощування і пожирання їжі), а й для душі. Тримають її в чистоті. Просто щоб довкола було гарно.
Читайте: Вы уезжаете на отдых... Как быть с диетой?
В них "отам під лавкою" не гниє гора недопалків. А онде в кущах не стирчать розбиті пляшки. В них у лісі звірі не довбуться в пластиковій горі з відходами після ваших шашличків на природі. В них на узбіччях не валяється сміття, а з вікна авто не вилітають стаканчики. Бо вони не гадять там, де живуть, як свині. А їх життєвий простір - це не лише власний будинок, а й власна країна.
А в нас поки що, як у казці про золоту рибку. Нам би помитись, поприбирати (озирніться навкруги - це все ми нагадили), та панталони попрати, а ми сидим як баба у лайні, і вимагаємо від діда (Порошенка) розвести золоту рибку (ЄС) на палац панський.
Пора братись до роботи... Кожному з нас. І починати з власної душі.
Звичайно, ми можемо, як завжди, порівняти себе з москалями, якими просякнуте наскрізь наше існування, хехнути і сказати - та гляньте, ми ж боги охайності, вишукані естети у порівнянні з ними!
Читайте: Нам потрібне жорстке очищення
Звісно, накивати на "москалів", завжди можна. Сказати, що так "сложилось исторически" ми можемо, і будемо праві. Так і є - це вони нас спаскудили.
Та..., от тільки плакати - ділу не допомагає. Зараз це вже наш власний вибір - до чого прагнути, з ким себе порівнювати, ототожнювати і вважати за рідню.
БЛОГИ ПУБЛІКУЮТЬСЯ В АВТОРСЬКІЙ СТИЛІСТИЦІ
