УкрРус

Кінець політичної кризи?

18-е засідання Національної ради реформ, перше у 2016 році, відбулося 19 квітня після тривалої перерви: останнє попереднє засідання аж у грудні ознаменувалося киданням склянки з водою, а призначене після того було скасоване, бо якраз за день до того відставкою Айвараса Абромавичуса розпочалася урядова криза.

Як завжди, стиль цих нотаток є безстороннім, репортажним, за випадком стислих особистих коментарів, поданих [у квадратних дужках]. Хто хоче почитати мої власні оцінки та передбачення, для цього є окремі статті.

На засіданні був аншлаг: кількість віце-прем'єрів в уряді така, що стільців за круглим столом вже не було куди ставити. Однак відсутність Арсена Авакова, Павла Петренка і ще декількох міністрів врешті дозволила всім розміститися.

Відкриваючи засідання, президент Петро Порошенко, не приховуючи задоволення, відзначив, що воно ставить крапку у довгій історії політичної кризи. Він підкреслив, що новопризначений уряд водночас професійний і політично відповідальний. Тепер, наголосив президент, треба надолужити згаяний час і подолати відставання. Президент перелічив ключові реформи, які потрібно зробити (про це детальніше нижче). Він особливо підкреслив, що закон про державну службу набуває чинності 1 травня, хоча окремі речі треба доопрацювати у Верховній Раді (як ви знаєте, певні сили його хочуть відтермінувати). З огляду на обсяг роботи, потрібно пришвидшити процедуру погодження і розгляду законопроектів, підкреслив президент і повідомив, що буде активно користуватися своїм правом законодавчої ініціативи та правом визначати певні законопроекти як невідкладні.

Читайте:

Чому досі немає міністра охорони здоров’я?

Боротьба з корупцією, зазначив Порошенко, має вестися у тому числі шляхом дерегуляції, щоб не було за що платити хабарі. З четверга, сказав він, відбуватимуться зустрічі з підприємницькими спільнотами, і я як президент готовий стати їхнім першим союзником. Але першою проблемою бізнесу є відсутність справедливого суду, це ключовий елемент покращення інвестиційного клімату. У нас вибір не між існуючим проектом судової реформи та ненаписаним кращим, а між змінами і консервацією старої системи, підкреслив він. Позачергове питання, сказав Порошенко, — це деофшоризація, і тут у нас є шанс стати першопрохідниками.

Завершуючи розлоге вступне слово, президент зазначив: наша настільна книга — це угода про асоціацію з Євросоюзом, і всі концепції мають з нею узгоджуватися. Він повідомив про розмову із президентом Єврокомісії Юнкером, що має відбутися у четвер, та очікуваний візит єврокомісара Хана, отже, скоро з’явиться новина, що Єврокомісія передає питання затвердження безвізового режиму для України на розгляд Європарламента та Ради Європи.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав зі слів, що уряд усвідомлює свою відповідальність. Нам потрібно реформувати всі сфери життя. У середу перше засідання уряду, і за 30 днів маємо підготувати операційний план. Розпочати треба із внутрішньої реформи уряду [про це експерти говорять вже півтора роки], бо погодження тривають місяці. Міністерства мають активно працювати з парламентськими комітетами, громадянським суспільством, експертним середовищем. У своєму доволі стислому виступі прем’єр зупинився на трьох позиціях. (1) Митниця. Тіньові потоки це виклик всім нам, ми там наведемо порядок, але уряд не впорається без підтримки інших відповідних державних органів. (2) Контролюючі органи. Все, що стосується уряду, буде дуже жорстко. Ті, хто тероризує бізнес, відповідатимуть на засіданні уряду. (3) Бізнес-клімат. Багато питань може бути вирішено адміністративним способом [тобто без змін до законодавства].

Голова Верховної Ради Андрій Парубій почав із вибачення за затримку початку засідання більше ніж на годину. Парламент звільняв суддів, що порушили присягу, і ми хотіли завершити це питання, сказав він. Спікер парламенту підкреслив, що важливо налагодити комунікацію із суспільством, адже її слабкість грає на руку Путіну, що прагне дестабілізації. Ніколи в такі стислі терміни не було таких великих змін, зазначив він і навів приклади: відкриті реєстри, поліція, антикорупційна прокуратура, декларування, НАБУ, НАЗК і так далі. Відбуваються великі зміни у психології, підкреслив голова Верховної Ради, і навів приклад: поліція не бере хабарів — чи можна було таке уявити кілька років тому? В якості інших прикладів він навів декомунізацію та припинення закупок газу в окупанта. Запорука успіху, зазначив Парубій, у співпраці всіх гілок влади. В усі часи українці програвали через розбрат, і навпаки, наша сила — у консолідації. Завершуючи, спікер ще раз перелічив пріоритети реформ, наголосив на першочерговості судової і на тому, що проґавили декілька місяців, тож маємо надолужити.

Першим питанням порядку денного були результати діяльності Національної ради реформ у 2015 році та план на 2016. Dmytro Shymkiv зазначив: проведено 17 засідань, обговорено понад 30 тем, прийнято 209 рішень, понад 70% з них знайшли втілення у нормативних документах. За рік по пріоритетних реформах було ухвалено понад 350 нормативно-правових актів. [Від себе зазначу, що масштаб нормативно-правових змін у країні у 2015 дійсно небачений, але суспільство незадоволене через слабкі результати впровадження цих змін у реальну інституційну практику.] Звіт по моніторингу реформ можна подивитися за посиланням у першому коментарі. На малюнку у коментарі наведена узагальнююча карта, а дуже детальні показники подивляться ті, кому потрібно [тут маю згадати із вдячністю своїх колег — експертів Громадянської Платформи Нова Країна, з якими ми розробляли рік тому цю систему показників].

Дмитро Шимків зазначив, що дві реформи — державного управління й охорони здоров’я — знаходяться у червоній зоні контролю. [На засіданні моє місце було поруч з Ніна Южаніна, і ми разом посміялися, що податкова реформа пофарбована зеленим із начебто 82% виконання, що дуже далеко від реальності, адже реформа не проведена. Це наслідок відсутності незалежного проектного менеджера, отже, й незалежної оцінки. На щастя, це єдиний виняток серед усіх реформ, але міністру фінансів Alex Danylyuk треба звернути увагу.]

Дмитро поділився результатами експертних опитувань: 5 найбільш успішних реформ включають держзакупівлі (шана Max Nefyodov, Olexandr Starodubtsev та команді Система публічних електронних закупівель ProZorro), децентралізацію, реформу правоохоронної системи, дерегуляцію та реформу фінансового сектору. Натомість 5 найменш успішних реформ — виборче законодавство [про обіцянки просто забули], охорона здоров’я [фактично не розпочата], державне управління [гальмувалося весь рік], судова реформа і реформа енергетики. Шимків наголосив на необхідності планів із чіткими строками, визначенні чітких цілей, формуванні команд і лідерів реформ [на мій погляд, із цим у новопризначеному уряді подекуди є проблеми].

Найвищі 6 пріоритетів на 2016 рік за даними експертного опитування, підкреслив заступник глави АП, — реформа державного управління, судова, антикорупційна, дерегуляція, податкова та децентралізація. Ці реформи і стануть пріоритетами 2016 року, а також управління держвласністю та приватизація, енергетика та енергоефективність, освіта, охорона здоров’я, культура, національна безпека і оборона.

Дмитро Шимків зазначив, що у 2016 році проектні офіси реформ (на вимогу донорів) мають переміститися із секретаріату Національної ради реформ до виконавчої влади, під "дах" віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції Ivanna Klympush-Tsintsadze.

Другим питанням порядку денного був розгляд пропозицій щодо першочергових заходів у реформах, які Адміністрація Президента та секретаріат Національної ради реформ підготували на допомогу новопризначеному уряду (ця робота виконувалася паралельно спробам розв’язати політичну кризу, тож уряд отримав непоганий подарунок на день народження). Boris Lozhkin представив два великих документи:

— Пакет пропозицій до плану дій з реформ на 2016 рік (87 сторінок формату А4 із конкретним добре структурованим переліком необхідних нормативних документів, строками, відповідальними та посиланнями на стратегічні документи),

— Пропозиції на 100 днів уряду (39 сторінок формату А3 із потижневим [!] планом роботи у формі діаграм Ганта по 13 першочерговим реформам).

Коментуючи першочергові плани, глава АП зазначив: в рамках зобов’язань по угоді з МВФ на суму 1,7 млрд доларів США (що додатково дає можливості отримати гарантії Уряду США на суму 1 млрд доларів) ми мусимо прийняти 19 законопроектів. У рамках виконання зобов’язань перед ЄС (контракт з розбудови держави, макрофінансова допомога, разом 705 млн євро) — 5 законопроектів. Це все терміново. Далі, до кінця року, наступна програма з МВФ на 1,7 млрд доларів, наступний транш макрофінансової допомоги на 600 млн євро, і так далі, а ще, окрім МВФ та ЄС, існує низка двосторонніх угод, так що сумарна ціна питання — 5 млрд. Разом у 2016 році має бути розроблено і прийнято 129 законопроектів у сфері судової реформи, фіскальної та бюджетної політики, дерегуляції та конкурентної політики, реформи інфраструктури, енергетики, сільського господарства тощо.

(Тут президент нагадав, що серед термінових зобов’язань України, окрім законів, також призначення генерального прокурора.)

На завершення Борис Ложкін запропонував заходи із підвищення ефективності роботи уряду: збільшення ролі міністрів у кадрових питаннях, надання віце-прем’єрам прав щодо контролю міністрів, підвищення ролі урядових комітетів тощо.

В обговоренні цих вагомих (у тому числі в буквальному сенсі) документів були висловлені різні думки. Народний депутат Ганна Гопко вважає 129 законопроектів нереалістичним планом. Ложкін заперечив: багато законопроектів вже готові, їх треба лише внести наново від імені уряду, тож все це уряду по силах. Президент підкреслив, що у переліку багато галузевих законопроектів, які мають відношення до зони вільної торгівлі, зокрема, захисту інтересів українського бізнесу. Ложкін закликав парламент голосувати не так, як минулого року, і реально підтримувати уряд. Dan Pasko нагадав, що низка законопроектів щодо покращення умов ведення бізнесу давно лежить у парламенті, і зауважив, що нічого не сказано про ринок землі. Президент відповів, що треба формувати громадську думку з цього приводу. Народний депутат Максим Бурбак поскаржився на "законодавче цунамі" (велику кількість законопроектів, що вносяться депутатами). Його підтримав прем’єр-міністр Володимир Гройсман: лише 7% законопроектів приймається, тож решта просто з’їдають ресурси парламенту. Голова Верховної Ради Андрій Парубій похвалився вилученням з профілю народного депутату кількості внесених ним законопроектів як показника ефективності роботи, тож "цунамі" буде притамовано.

Я запитав президента, чому із переліку урядових пріоритетів реформ на 2016 рік зникла податкова реформа, адже вона фактично була перенесена на перше півріччя цього року. Спочатку ми розглянемо це питання на Нацраді реформ, відповів він, і вже потім поставимо у пріоритети уряду. Володимир Гройсман підкреслив: ми не зробили податкову реформу у 2015, а ще більше дестабілізували ситуацію. Нам треба розглянути проекти, зробити один документ (а для цього кожен мусить бути готовим чимось поступитися), використати допомогу команди міжнародних радників Бальцеровича-Міклоша, завершити всю роботу до початку бюджетного процесу і встановити мораторій на зміни податкового законодавства на 3, а краще 5 років, зазначив прем’єр-міністр. Голова НБУ Валерія Гонтарева підкреслила, що у поточному році ми не можемо знижувати податки, бо маємо зобов’язання перед МВФ; вже 8 місяців немає чергового траншу, тож спочатку отримаємо його, а на наступний транш будемо передомовлятися. [Тут не можу не зазначити, що податкова реформа включає не лише зміну ставок податків, але й реформу адміністрування та зменшення тиску фіскальних органів, і це спокійно можна зробити.]

На цьому поки що зупиняюся, бо мушу бігти. Залишилося дописати про два менші питання: деофшоризацію та статус судової реформи (доповіді відповідно Ніни Южаніної та Filatov Alexey), це я зроблю трохи згодом, як матиму час.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги