Блог | Новий володар Росії
Схоже, Захід таки поступово заганяє російського ведмедя в глухий кут, під прицільні постріли єгерів.
Лондонський суд, після 10 літ розслідування, вказав на Путіна як особу, причетну до вбивства колишнього полковника ФСБ О.Литвиненко, який в свій час, в останньому інтерв’ю європейським ЗМІ заявив, що саме Путін є єдино можливим політиком в Росії, спроможним організувати та здійснити вбивство журналістки А.Політковської, яку до речі, не одноразово, за показами того ж ФСБ-ешніка, попереджувала про необхідність замовкнути така собі Хакамада. Крім того, О.Литвиненко заявив, що вбивство Лістьєва, теж лежить на Кремлеві.
МЗС Великобританії, через російського посла, висунуло Росії ультиматум, вимагаючи від неї звіту про дії спецслужб та видачу Британії винних у вбивстві О.Литвиненко, що безумовно є не прийнятними для Росії умовами, які вона не зможе виконати, а тому це неодмінно призведе до значного погіршення відносин між двома країнами.
Але, ж Британія не є самостійним суб’єктом в якихось там розмовинах, що виникли між нею та Росією, вона, в даному випадку, представляє весь цивілізований світ, який повстає проти свавілля, дикості і кричущого беззаконня Путінської Росії.
Більш того, вказаний ультиматум Великобританії, через вбивство О.Литвиненко, лише підтверджує припущення, що Захід (читай Америка) має таємний довгостроковий план по усуненню Путіна, у т.ч. і через його ближнє оточення, що зберігає свої значні фінансові статки в Британських банках, а нині, почав його реалізацію, перейшовши до активної фази.
Фактично, Путін, як політик і тим більш, як людина, чи громадянин там на Заході, нікого вже не цікавить. Західні цінності, це не якісь там надумані своди законів, які, як звикли у нас, ніхто з "сильних світу цього" не приймає до уваги, бо вони написані лише для бидла, для народу, для рабів, але ж не для них – напівбогів. Там, перед законом рівні всі, і якщо людину звинувачують у потрійному вбивстві, то, по-перше, це важкий злочин, а по-друге, за це треба посидіти в буцегарні і принаймні, не один десяток років.
І останнє. Путін почав наближати до себе Кадирова, який до речі і без того, користується в Росії не аби якою популярністю – більш як третина населення країни відноситься до нього вельми схвально, що в котре лише підкреслює ступень хвороби цієї запамороченої нації. Кадиров, який, власноруч, немов баранів різав російським військовим голови, нині активно виставляється, як їх же, баранній герой. Насправді, це лише в Росії можливо. Цікаво, а мами та дружини тих зарізаних солдат-ягнят, теж з розчиненими ротами рукоплещуть герою Росії, бажаючи від нього дітей, але, справа не в цьому, із своїми баранами, чи героями нехай самі розбираються.
Читайте: Без компромиссов
Нам цікавий сам факт наближення Путіним Кадирава до власної особи, що, на мій погляд свідчить не лише про усвідомлення Путіним того, що йому "плетуть лапті", але й розуміння, що уся його КГБ-ешна система державної безпеки в одну мить може сильно захитатись, з огляду на те, що країна перебуває в стані глибокої та затяжної економічної кризи, тому сподіватись на краще не доводиться.
Більш того, буде ще гірше і хоча російський народ й терплячий, а окрім дешевої горілки та квашеної капусти йому потрібно ще лише – дешеві цигарки, але ті ж самі силовики, за час правління Путіна, звикли до гарного і десь навіть заможного життя, тому ситуація може в будь який час стати не контрольованою і от тут і випливає геройська постать Кадирова, який по суті не навидить усіх росіян, включно з тим самим Путіним, але розуміє, що саме Путін і є тією дійної коровою, яка дозволяє йому безмежно володарювати в себе у Чечні, нічого при цьому не роблячи, виключно, за рахунок податків тих, кому він в свій час відрізав голови, тому він не лише кровно зацікавлений у тому що б ця корова яко-можна довше прожила на цій грішній землі, він ще й буде, не мов пес, безжалісно гризти глотки усім, хто зазіхне на її молочко, а точніше, на його, Кадировське благополуччя, а зважаючи, що росіяни для нього "невірні кяфіри", то він не вагаючись і з легкістю поперерізає їм не лише горлянки, а ще й усі причандалля, які з його геройського погляду, будуть зайво виступати, портячи загальну картину чеченського щастя в російській обгортці.
От і виходить, сьогодні той рідкий час, за довгу історію нашої багатостраждальної країни, коли він грає на нашому боці, а не на боці більш сильного і чисельного ворога і заклики, ватних патріотів негайно бігти в атаку і відвойовувати Донбас, не лише безглузді по суті, а й десь навіть провокаційні.
Але біда у тому, що маючи нині час, ми чомусь геть не хочемо його використовувати для вирішення нагальних проблем з тією ж корупцією та належним реформуванням силового блоку, бо поранений звір, часом багато небезпечніший, чим ситий і здоровий, тому не почиваємо на лавці, немов той російський Іванушка-прищелепкуватий, а закатавши рукави, піднімаємо нашу країну з болота радянської сірості та духовного зубожіння.
