УкрРус

Поляки роблять з українців ворогів?

6.2т

Ми в Україні собі уявляємо, що Польща – це якесь монолітне політичне тіло, яке говорить одним голосом. Але це не так. Як у Польщі, так і у нас, є відносно розвинута демократія. У Польщі є два головних політичних середовища, які мають дві позиції щодо майбутнього Польщі, її розвитку, а також у певних питаннях, що стосуються України.

З приводу генерального питання польсько-українських відносин ці два середовища мають єдину монолітну думку, що Польща є стратегічним союзником України і вони піклуються про те, щоб Україна була стратегічним союзником Польщі.

Однак ці два середовища розходяться у питанні історичної пам’яті. Але не в самій суті питання, скільки у способах його донесення до польського суспільства і десь в похідний спосіб до українського.

Всі ці питання стосуються подій Другої світової війни, коли відбувалась україно-польська і польсько-українська, по суті, війна. Вона проходила у різний час на різних територіях, починаючи від 43-го року на Волині і тривала фактично до середини 50-их років. Аж до акції "Вісла", коли рештки українського населення із тих територій, які зараз є у Польщі, були розселені по колишніх німецьких землях, на заході і півночі теперішньої Польщі.

Як до цього має відноситись українське суспільство і політичний клас? За великим рахунком заперечувати те, що діялося в 43-му й інших роках, ледь не до 50-го, мені здається, що в цій думці опонентів немає.

Як нам відноситись до тих болючих речей? А спокійно. У 2003-му році, ми видавали перший номер журналу "Ї". Головна тема стосувалась конфлікту на Волині. Тоді в редакції те, що називається пережерлися, і ледь не перестали подавати один одному руку. Ми всі українці і не могли дійти єдиної думки чи таку правду, яка нам відкрилася, варто друкувати в журналі, який є загальноукраїнським.

Тут потрібна певна делікатність. Український політичний клас на даний момент здає екзамен, виважено реагуючи на емоційний проект постанови польського Сейму.

В Польщі це викликає більше емоцій, бо там є єдина цілісна історична пам'ять, яка охоплює більш-менш весь народ. В Україні історична пам'ять обірвана. Те, що пам’ятають в Одеській області не відповідає тому, що пам’ятають на Волині, на Галичині чи десь на Закарпатті. Україна реагує фрагментами, окремими регіонами. А поляки реагують як цілісний організм і для нас це виглядає занадто емоційно.

Чи відбувається різке похолодання на політичному рівні? Я би не драматизував. Треба собі розуміти, що всі позиції по даному питанню стосуються в першу чергу внутрішньо польської політичної боротьби. Це внутрішні польські дискусії, тому в Україні на це треба реагувати спокійно.

Ми повинні думати про те, що називається державний інтерес. Для нас це збереження союзницьких стосунків з Польщею, а державним інтересом Польщі є збереження союзницьких стосунків з Україною. У нас обох є набагато серйозніші проблеми і супротивники.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги