Блог | Як вижити у бактеріально-антибактеріальному світі?
До відкриття антибіотиків пневмонію, менінгіт, абсцеси, інфекції сечовивідних шляхів, кісток, носових пазух, очей, вух - і взагалі всі хвороби лікували малоефективними та сумнівними методами.
Коли у Джорджа Вашингтона почалась інфекція в горлі, хірург пустив йому кров. Цьому методу лікування дуже довіряли, але, швидше за все, він лише прискорив загибель президента.
Не зважаючи на розвиток хірургії, банальна інфекція могла обернути успішну операцію в катастрофу. У особливо невезучих пацієнтів видалення врослого нігтя приводило до ампутації всієї ступні.
Ендокардит був смертельним у 100% випадків.
Під час громадянської війни в США від черевного тифу та дизентерії вмерло більше солдатів, ніж від куль! Ніхто не був захищеним.
В Першу світову війну світом прокотилась епідемія "іспанки", заразилось 500 мільйонів (!) людей - це майже чверть тодішнього населення земної кулі.
20-40 мільйонів померло, в основному, через ускладнення бактеріальної пневмонії.
Читайте: Як убезпечитись від дії токсинів
У 1928 році Александр Флемінг, шотландець, який носив краватку-метелик і працював у лондонському госпіталі Святої Марії, здійснив відкриття, яке змінило світ. Випадково забувши чашки Петрі і поїхавши у відпустку, повернувшись, помітив синьо-зелену смужку, яку знищив золотистий стафілокок. Це була хлібна плісень, грибок Penicillum. Він назвав речовину Пеніциліном.
Але виробити цю субстанцію у великій кількості, як знайти способи зробити пеніцилін корисним в медицині, Флемінг не зміг. І зробив висновок, що його відкриття не має жодного практичного значення.
Після початку Другої світової війни потреба в антибіотиках стала невідкладною. Тисячі солдатів очікувала смерть від бойових ран, ускладнень пневмонії, інфекцій черевної порожнини, сечових шляхів та шкіри.
У 1940 році команда вчених Оксфордського університету дістала із запасників пеніцилін Флемінга і почала шукати способи його виробництва у великих кількостях.
Лондон бомбардували і вони поїхали до Нью-Йорка і почали вести переговори з представниками декількох фармкомпаній.
Їх зустріли не з відкритими обіймами, бо розуміли, що експеримент - на початковій стадії.
Тоді британські вчені поїхали в Пеорію, штат Іллінойс, де в невеликій лабораторії вивчали обмін речовин плісені. Саме там шукали джерела найбільшого виробництва плісені.
Для цього навіть найняли одну жіночку-домогосподарку на ім'я Мері, щоб вона прочесала магазини, пекарні і сироварні Пеорії у пошуках синьо-зеленої плісені. Вона так добре працювала, що отримала прізвисько "Пліснява Мері".
Читайте: Як тривале сидіння вкорочує життя
Врешті-решт домогосподарка принесла диню-канталупу, яка змінила хід історії. Саме вона виробляла найбільше пеніциліну! Всі існуючі на сьогодні штами - нащадки тієї самої плісені 1943 року!
Це вже пізніше фармкомпанія Charles Pfizer & Company поставила виробництво пеніцилінової плісені на потік.
ПЕНІЦИЛЛІН поклав початок золотому віку медицини. Нарешті, з'явились ліки, здатні лікувати інфекції, що викликались смертоносними бактеріями. Його вважали "чудодійним". Йому було все під силу.
Це вже пізніше були виведені стрептоміцин (перший ефективний засіб від туберкульозу), тетрациклін, ерітроміцин, хлорамфенікол, ізоніазид та інші.
АНТИБІОТИК в перекладі означає речовина, яку виробляє одна форма життя для боротьби з іншою.
ЯК ДІЮТЬ АНТИБІОТИКИ?
1. Не дають можливості бактеріям будувати свої клітинні стінки і ті гинуть.
2. Блокують утворення білків, які необхідні бактеріям для життя (для перетравлювання їжі, захисту і т.д.).
3. Перешкоджають бактеріям ділитися та розмножуватися.
АЛЕ. За мільярди років еволюції бактерії навчились захищатись, зокрема і від ліків.
ДЛЯ НАС, ЛЮДЕЙ, ВІДКРИТТЯ АНТИБІОТИКІВ МОЖНА ПОРІВНЯТИ З ВИНАХОДОМ АТОМНОЇ БОМБИ.
Вони фундаментально змінили "ігрове поле". Як і у випадку з винайденням зброї, ми сподівались відкрити панацею: могутні антибіотики раз і назавжди переможуть бактерії!
Загроза атомної бомби настільки велика, що ми ніколи більше не станемо воювати.
Ні атомна бомба, ні антибіотики не виправдали покладених на них надій, і не могли. Бо це всього лише інструменти, а фундаментальні причини війни людей один з одним і з бактеріями нікуди не ділись.
Читайте: Про користь і шкідливість молока
З поширенням ліків почались і побічні ефекти - спочатку незначні - декілька днів проносу, алергічні висипання, які швидко зникали.
У деяких були серйозна, інколи смертельна алергія на пеніцилін.
Інші ж антибіотики викликали набагато серйозніші ефекти. Вони пошкоджували слуховий нерв, покривали зуби дітей плямами, пригнічували здатність кісткового мозку виробляти кров'яні клітини, що ставало причиною смерті.
Майже всі великі досягнення медицини другої половини ХХ ст. і до сьогодні стали можливими завдяки антибіотикам.
Тоді здавалось, що їх застосування не несе ніякої загрози.
Наслідки виявились набагато пізніше.....
Як вижити кожному з нас у цьому не простому бактеріально-антибактеріальному світі?
Далі буде... сподіваюсь, Вам цікаво, тоді не перемикайтесь:)
