Блог | Вбивство російського посла - лише квіточки
Метастазами війни на Близькому Сході є спалахи насильства у Європі. Вбивство російського посла в Туреччині – перша ластівка того, що дипломати Російської Федерації в інших країнах (здебільшого ісламського світу) в небезпеці, позаяк люди чітко розуміють, що ця країна здійснює злочини проти людяності в усьому світі. В першу чергу це стосується агресії російських військових у Сирії – вона обов’язково знайде відповідь. А враховуючи те, що звичайні люди не можуть відповісти великому війську, то відповідатимуть за злочини звичайні громадяни Росії (а також російські представники в інших країнах) по одинці.
Безперечно, це річ неприйнятна, втім вона прогнозована. Варварство, яке відбувається в Сирії рано чи пізно віднайде асиметричну відповідь кривднику. Окрім російських дипломатів в небезпеці можуть бути усі представники інших націй, які активно воюють в Сирії, адже західні офіційні особи та дипломати теж є серед потенційних цілей.
Якщо проаналізувати статистику, то для Європи найбільш вразливими часами були 80-ті роки, коли спостерігалися активні дії ультраправих та ультралівих рухів. У той час кількість терористичних атак буде значно більшою. Та зараз збільшилась кількість загиблих. Тобто зараз можна стверджувати, що Європа зайшла у тунель насильства і ситуація буде тільки загострюватись, адже незадоволення ісламського світу щодо тієї ролі, яку він відграє у світі, тільки збільшується. Нині існують всі ідеологічні та демографічні підстави вважати, що те, що відбувається зараз – лише квіточки. Ягідки підуть потім.
Читайте: Теракти і вбивства стануть новим законом життя
Наші інтернет-мережі наповнені зловтішаннями щодо вбивства російського дипломата. Цю подію порівнюють з 1933 роком, коли бажаючи помститися за Голодомор в Україні, російського дипломата (резидента НКВС) вбив член ОУН Микола Лемик-Сенишин. Цікаво, що раніше під дипломатичним прикриттям працювали російські спецслужби. Таких "послів" було найбільше у тих країнах, де були конфлікти і Росії було вигідно вести там розвідувальну і підривну діяльність. Тому стверджувати, що нині ця система змінилася – причин небагато.
Та як там не було – вбивати дипломатів абсолютно неприпустимо, як і не припустимо вбивати жінок і дітей. Так, посли можуть відігравати негативну роль, або асоціюватися з країною, яка чинить не гідно. Та не треба забувати й про те, що саме ці люди – перші, хто сідає за стіл перемовин у разі необхідності.
