Блог | Україна зустріне літо політичними та військовими конфліктами
Україна зустріне літо політичними та військовими баталіями У травні повіяло новою ескалацією на Донбасі. Але, як показали і зустрічі "нормандської четвірки", і тенденції останнього року – реального підґрунтя для виходу військового конфлікту за межі лінії зіткнення немає. Ескалації можливі лише в "сірій зоні". Враховуючи низку чинників (тепло – сезон війни, військовий тиск у переговорах, вересневі вибори в Росії, нарко-інформаційну залежність "руського міра" від "кривавих укрів"), протягом усього літа і першого місяця вересня протистояння на Донбасі матиме тенденцію до зростання (у кращому випадку – збереження протистояння на рівні травня). Винятком може бути лише друга половина липня – перша половина серпня, яка традиційно використовується як сезон відпусток. Війна війною, а в Криму відпочивати нікому, крім польових командирів іхтамнєтських військ.
У світі продовжується тенденція зростання недовіри до України. Можна кричати, що це наслідок антиукраїнської пропаганди Росії. Але наші західні партнери вже втратили останні ілюзії, розуміючи, що реформи відбуваються лише в телевізорі. Зрозуміло, що донори заявляють про зниження підтримки. Безвізовий режим, який ми отримаємо "завтра", можуть відтермінувати на невизначений термін. Зовнішня недовіра стимулює й падіння довіри до влади всередині українського суспільства. А вага чинника "у нас війна, немає ресурсів на реформу" знижується як для міжнародного, так і внутрішнього споживача. Для окремих "яструбів" в українській політиці це може слугувати підставою для роздмухування військових зіткнень на Донбасі.
У червні Євросоюз розглядатиме питання санкцій щодо Росії. І вона нібито мала б бути зацікавленою у деескалації на Сході. Але проблема в тому, що Росія: а) не "кидатиме" Донбас, оскільки це неодмінно приведе до загострення кримської проблеми; б) усвідомлює, що санкції влітку цього року зняті не будуть. І її мета – наступний раунд переговорів. І найближчі півроку відбуватиметься киселевізація всея Європи. РФ буде рвати свій сідничний нерв, щоб перекласти вину на Україну. Тому, крім інформбагнюки, найближчим часом можна очікувати й підбурення конфліктів. Від лінії протистояння до дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
6 червня розпочався священний для мусульман місяць – Рамадан. До його початку нібито від ІДІЛ уже пролунав заклик про те, щоб цей богобоязливий місяць присвятити терористичним атакам на західний світ. Як сакральний для віруючих місяць він призведе до двох тенденцій: а) активізації релігійних екстремістів; б) активізації антимусульманських настроїв у "немусульманському світі". Мусульман можуть штучно втягувати у протистояння. Крім потенційних проблем для Європи (біженці vs аборигени), цього місяця можуть активізуватись і загрози щодо кримських татар, яких і так системно "недолюблює" російська влада. Найскладнішим в цьому контексті буде 19 червня, коли мусульманський священний місяць зійдеться з православним святом – Трійцею. Саме цього дня потенційно можливі провокації, спрямовані на формування ненависті між православними та мусульманською частиною громадян України як на півострові, так і на континентальній Україні.
На 12 червня у столиці анонсується гей-парад. Як і всі попередні подібні заходи, він спровокує гомофобофілський конфлікт. У якому традиційно найбільше постраждають працівники поліції. Як результат: а) зниження довіри до правоохоронних органів, ефективність реформи в яких і так під великим сумнівом; б) популяризація насилля як методу протидії тим, чиї "погляди" не відповідають власним; в) негативна реакція Заходу як щодо ставлення до меншин, так і щодо спроможності досягти стабільності та миру в Україні. Нагадаю – це відбувається у той момент, коли має бути прийнято рішення про безвізовий режим і продовження кредитування.
22 червня. Для країни, у якій основою ідеології є Велика вітчизняна війна, ця дата є сакральною і будь-які військові дії цього дня проводять паралелі з нападом нацистської Німеччини. Для інформаційного простору РФ важливо, щоб "укрофашисти в цей день стріляли", тому варто очікувати посилення провокацій на лінії зіткнення в Донбасі.
23 червня - референдум у Великій Британії щодо продовження її перебування у складі ЄС. Враховуючи, що "дехто" недолюблює і ЄС, і особливо – Великобританію, та й взагалі весь "неруський мір", не виключено, що британських підданих можуть мотивувати до голосування "проти" шляхом терористичних атак нібито від біженців, які перебувають на території Євросоюзу. Щодо України, то рішення про подальшу долю ЄС цікавитиме сам Євросоюз більше, ніж безпека його сусіда. Особливо, якщо піддані Великої Британії проголосують проти продовження членства. Тобто йдеться про переорієнтацію вектору уваги і пониження "питання України" у порядку денному ЄС.
28 червня – день Конституції України. Як і за будь-яких інших державних свят варто враховувати два чинники: а) традиції Росії влаштовувати військові наступи чи терористичні акти до свят; б) великі зібрання людей як опосередкований мотив до кривавих атак.
