Блог | Юро, не зупиняйся! А ми витримаємо!
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
По мотивах перегляду вчорашніх вечірніх новин...
Півтора десятка одягнутих в по-багатому, зроблених однотипних футболках, молодих, кремезної статури парубків, сідають в комфортабельні автобуси (другий спеціально замовлений для ЗМІ). Їдуть, в далеку подорож. Їдуть захищати права "людей з Донбасу". Напружені, важка місія перед ними поставлена.
Напевно їдуть у військомат, щоби поповнити ряди української армії та очистити Донбас від терористично-путінської наволочі? "Та нє, ссикотно якось..." (думки одного учасника події).
А може їдуть в окупований Донецьк-Луганськ, щоби там, під стінами окупаційної влади, висловити свій рішучий протест Захарченку-Плотніцькому проти порушення соціальних прав "земляков"? "Та нє, там небезпечно, ще на підвал посадять, воно нам треба?"
Читайте: Вони хочуть повернутися. На путінських штиках
Але вихід є. "Їдемо за 15 кілометрів від Києва рішуче боротися із 75-ти літньою мамою віце-прем"єр міністра. Там безпечно. Ми ж знаємо, що вдома вона буде сама. Попресуємо, познущаємось, знімем пару класних селфі!". Ну звісно, в Україні ж демократія.
Про вчорашні події вже багато написано. Дякую всім, хто підримав мою маму і родину в цей важкий момент. Додам лише один штрих із аналізу вчорашніх подій.
Так, ситуацію в країні системно розхитують, так, є ознаки відродження Антимайдану, але є ще інше.
ГПУ почало "посадки" топ-регіоналів. Поплічників Януковича та організаторів параду сепаратизму в Україні. Відразу їх зграя підняла голови, відразу пішла "ответка". На нас, на наші родини, близьких. Класичні регіоналівські методи "дискусій". Нічні дзвінки, шантаж, погрози, тиск на дітей та батьків.
В мене лише одне прохання до Юрія Луценка. Юро, не зупиняйся. Вперед і лише вперед. А ми і наші родини витримаємо. І не таке витримували. Загартування на трьох майданах пройшли.
P.S. Важливо.
- Чому Ви приїхали до нас в село? - Да просто, позвонили и попросили меня. - Ви переселенець хіба? - Та нет, просто попросили. - Є якісь претензії до Павла Розенка? - Да нет вроде, вот субсидию мне в прошлом году оформили. - Так якого х.. ти тут робиш? - Да попросили, но вы передайте Розенко, что я очень извиняюсь. Не сказали мне, что тут такой ужас будет... (із діалогу мешканців села Погреби із "протестувальниками").