УкрРус

Отака пошесть, малята...

Все пізнається в порівнянні. Складнувато второпати чому мова - це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення. Я знаю толком лиш дві мови - українську і російську. Тому можу порівняти лише їх. Хотів би ще кілька мов знати добре, та нажаль часу не маю. Тому друзі, нічого особистого, не ображайтеся, будь ласка.

Взагалі то, треба б пробігтись по словнику і виписати усі ті тисячі прикладів, які, як лакмус показують суть і характер українців на тлі суті і характеру росіян, їх різність. Порівняти спосіб жити і думати. Адже слова утворювались від способу мислення, а мислення формувалось на побуті і звичаях. Адже "бытие определяет сознание". Але на повний аналіз має бути час. Його нема. Тому це допис у фб і всього кілька прикладів для тих, хто не розуміє поняття "код нації", але зрозуміти хоче.)

Приклади - на кожному кроці, їх лиш треба помічати.

"Как вы яхту назовете, так она и поплывет". Колись, коли я дивився Врунгеля малим - для мене стало цілковитою несподіванкою, що з слова победа так просто вийшла беда. Тепер я багато чого зрозумів. Українцеві - це справді не властиво. Для московитів же - пройтись по бедам інших - то якраз і їхнє, то і є победа. Ми не ходимо по бідам - ми переборюємо себе. Зробити більше ніж могли б. Пере-могти - це наше.

І це не змінити, бо це "прошито". Постійно вживаючи - стаєш залежним. Це підсвідомо кодує.

В больнице - болеют. В лікарні - лікуються.

Податок - від подати. Налог - від наложить.

Свято - від святого, духовного. Праздник - від праздного, праздно шатающегося.

Струнко - стати в струну, рівнесенько, готовим до бою. Смирно - стати смиренно, підкоритися волі.

Ваша величність - ваше превосходительство. Визнання чиєїсь величі, таланту - немає нічого спільного з власним приниженням, чи превосходством над кимось.

Обережно - берегти, оберігати, оберіг. Осторожно - сторожить, остерегаться. Тобто бояться. Оберігати і боятись втратити - відчуваєте різницю?

Зазвичай - как правило. Ми живемо за нашими українськими звичаями, московити - як встановлено правилами.

Переважна більшість - подавляющее большинство. У нас переважати в битві - не означає подавити. Іду на Ви - казав Святослав до ворога з повагою. І не ставив перед своїм військом жінок і дітей.

"На мою думку" кажуть українці. І це зовсім не "на мой взгляд". Ми звикли обдумувати, а не просто глянути і вже иметь "мнение". Тому, очевидно, мати власну думку - це зовсім не те, що иметь свое мнение. Мнение - від слова мнить, мнительный.

Глузувати - від глузду. Тобто дотепно з розумом жартувати. А не шутить - тобто виглядати як шут, клоун, тупити.

Отака пошесть, малята... До речі, старе українське пошесть звучить російською як грецьке - епідемія. Бо слово пошесть, шествие - у московитів вже було зайняте.

Победное шествие. Тобто тотальна пошесть по бідам інших людей... - уявляєте як вони вклали увесь свій сакрал у свій код?

Победное шествие... Як би так м'якіше сказати? Це не наше, українці, зрозумійте. Не можна називати переможну ходу, тобто невпинний рух, в якому ми змогли пере-могти, вийти на новий для себе рівень - пошестю по бідам інших. Не можна, бо рано чи пізно це таки стане пошестю. Як не у Вас, то у Ваших дітей.

Подумайте над цим. А я вже, напевне зупинюсь, хоч під рукою ще сотні прикладів. Досить! Тобто достатньо ситий вже, наситився. І зовсім не хватит, ну тобто нахватав, накрався. От чому ми різні, розумієте?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги