Блог | Треба припинити воєнну риторику
Разом з колегами з Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ зустрічали з делегацією ПА ОБСЄ на чолі зі Спеціальним координатором місії короткотермінових спостерігачів ОБСЄ з моніторингу за позачерговими виборами Президента України Жоао Соарешем. Під час зустрічі передусім обговорювалося питання про вибори і присутність на них спостерігачів від ОБСЄ, а також ішлося про забезпечення вільного волевиявлення на цих виборах людей, що проживають в Криму.
Присутність спостерігачів ОБСЄ на цих виборах дуже важлива. Адже основною платформою принципів і цінностей ОБСЄ є повага до прав людини і різних точок зору. Тому під час зустрічі обговорювалося також питання про забезпечення участі в них жителів півострова. Йшлося і про ситуацію в південних та східних регіонах України. Наші іноземні колеги поцікавилися, що нині відбувається і як цю ситуацію бачать українські політики. Коментуючи це питання, голова української делегації, народний депутат Олег Зарубінський озвучив інформацію про присутність російських військ на кордоні з Україною, а також про те, що вони останніми днями активізувалися, особливо на ділянці кордону з Придністров’ям.
На що я відреагувала, пояснивши, що як мажоритарник активно працюю з округом, оскільки як депутат своє основне завдання бачу в роботі з людьми, особливо в цей складний час, коли ми говоримо про те, що живемо в умовах інформаційної війни. Я тільки у вівторок повернулася з округу у Вінницькій області й була саме на прикордонній території, що межує з Придністров’ям. На щастя, ніякої присутності російських військових, як і активізації якось діяльності, там не бачила. Запросила всіх присутніх на зустрічі приїхати до мене на округ і переконатися на власні очі.
Під час зустрічі йшлося також про те, що ОБСЄ ініціювала приїзд до Відня української й російської делегацій, щоб була можливість почути обидві сторони і налагодити діалог. Але ця зустріч не відбулася, оскільки російська сторона від неї відмовилася. Мене це здивувало, тому що під час зимової сесії ПА ОБСЄ нам вдавалося чути один одного, підтримувати дискусію з різних питань. Тоді представники російської делегації активно аплодували виступам представників різних фракцій українського парламенту. Більш того, високу оцінку отримав виступ пана Катеринчука, який на той момент представляв опозицію й розповідав про Євромайдан та прагнення людей, що туди вийшли. Тоді росіяни відзначали, що є плюралізм думок, що опозиція займає грамотну позицію, що вони бачать новий шлях України, яка самовизначається, в якому напрямку далі рухатися. Можливо, і сьогодні нам потрібно знайти шляхи, щоб розв’язати конфлікт через відкритий діалог, до якого, до речі, закликають і представники ПА ОБСЄ.
Так, представник Греції Георгіос Шампоуріс висловив позицію про те, що при різних точках зору і повазі до них, вони не можуть визнати зміни територіальної цілісності України, тому що не зрозуміло до яких погроз це приведе на європейському просторі. Є переживання, сказав він, що в рамках конфлікту, що розвивається, буде зруйнована дружня атмосфера між різними країнами і це приведе світ до великих змін. Що є дуже небажаним. Тому головне завдання – посадити всі сторони конфлікту за стіл переговорів.
Коли ж спитали, як поєднати схід та захід країни й заспокоїти людей, які проживають на півдні та сході країни, я відповіла, що усім політикам треба утриматися від воєнної риторики, говорити про повернення добросусідських відносин з усіма сусідами, діючи за принципом Вінстона Черчіля: "у держави немає друзів, немає ворогів, є лише інтереси.
На жаль, наразі дуже активно підтримується тема інформаційної війни, через це сторонам важко відключити емоції й почати говорити правду. В тому числі, і про ті проблеми, які є в Україні, зокрема з економікою.
Люди не звикли реагувати на економічні виклики. Їм досі близький патерналізм, який ми унаслідували ще з радянських часів, коли є очікування, що влада буде вирішувати за людей будь-які питання, і в першу чергу економічні та соціальні. Адже 23 роки поспіль і опозиція, і влада – не має значення, ким вона була представлена, - розуміючи, що народ є джерелом влади, все одно підтримували політику патерналізму. І люди не звикли до ситуації, коли потрібно "зажати пасок" та самому змінитися. Нині інформаційна підтримка теми війни в певному сенсі потрібна владі, щоб відволікти від інших проблем, тому що держава сьогодні, на жаль, не може знайти адекватних механізмів для їх вирішення. Але не вирішуючи проблему і замовчуючи реальний стан економіки, підмінюючи його темою війни, ми викличемо другу хвилю протесту людей, які були раніше пасивною частиною суспільства і звикли роками зводити кінці з кінцями, сподіваючись на допомогу держави. Влада сьогодні змінює правила, демонструючи, що епоха, де панував патерналізм, скінчилася. Як тільки люди вони усвідомлять, що їм з кожним новим місяцем пропонують якомога тугіше "затягнути паски", щоб таким чином вирішити проблеми в економіці, думаю, реакція буде жорсткою і хвилі протестів не уникнути.
Говорили під час зустрічі і про те, чи існує радикалізм на Майдані. Всі присутні згладили цю ситуацію, сказали, що нічого такого немає. Я відреагувала на цю фразу і сказала, що активно спілкуюся з людьми на Майдані, серед яких і представники деяких сотень, і можу сказати, що народ нині став суб'єктом влади. Люди хочуть змін, але не провладних команд, а змін системи, і насамперед цінностей. Наш уряд сьогодні співпрацює з групою фахівців, які активно займалися реформами в Грузії за часів президентства Михайла Саакашвілі. Вони відзначають, що нині відсутня єдина система цінностей і немає згуртованості у новоствореній провладній команді. Через це провалюється багато економічних починань. За останніми соціальними опитуваннями 70% активного бізнесу не мислить себе без домовленостей з чиновниками, фактично продовжуючи підтримувати корупційні схеми. А це серйозно заважає вирішувати проблеми в економіці.
Суспільство потребує змін. Навряд чи люди будуть миритися з тим, що хтось із політиків спробує використати ситуацію з голосуванням кримчан під час виборів президента на свою користь, аби потім заявити, що вибори сфальсифіковано.
На мій погляд, можливо, доцільніше було б провести парламентські вибори, що мають народити нову політичну еліту. А потім уже підійти і до нових президентських виборів.
Я дуже вдячна колегам з ПА ОБСЄ за можливість відверто висловити свої думки, й за те, що вони дійсно поважають плюралізм, а не прагнуть слухати одну й ту саму платівку.
Хочу підкреслити, що моє розуміння сьогоднішньої ситуації перш за все ґрунтується не тільки на позиції фракції, яку я представляю, а на моїй власній позиції, як громадянки України, що всі свої сили вміння та успіх вкладала і буду вкладати в розвиток своєї держави. Я свого часу щиро підтримувала Помаранчеву революцію, яка дійсно принесла позитивні зміни. Для мене то був момент, коли прийшло розуміння, що потрібно міняти систему, яка була в країні, коли зусилля політиків направлялися на задоволення власних потреб, а не на побудову стратегії розвитку держави. На жаль, сьогодні політичні сили, що представлені в парламенті демонструють, що для них на першому місці власні інтереси. В бажанні захистити шматок особистого – не побачити цілого. І це дає можливість певним політичнім силам говорити на риториці, яка вигідна для того, аби знову отримати невеликий успіх короткострокового режиму.
