Блог | Цивілізаційна війна
27 серпня розпочалася цивілізаційна війна. Наразі між Азією та Європою. Китай і Америка стоять над цим процесом. Наслідки для них будуть катастрофічними, якщо вони хутко не втрутяться. Європа - лакмусовий папірець на існування земної цивілізації.
Аби врятувати своє мертвонароджене дитя – Євразійський союз – Путін має намір з’єднати Крим з Росією не лише по морю, а й по суходолу. Це лише перший етап створення так званої Новоросії. Проте всі розуміють, що Кремлю потрібен Київ і знищення державності України. На цьому шляху Путіна може зупинити лише куля.
Період ілюзій мав би минути давно – ще коли Росія анексувала Крим. Але Європа й досі, мов кролик, зачарована удавом. Їй здається, що вона виграє на цій війні, заробить колосальні гроші, а Росія не знищить її, тому Україною можна пожертвувати. Ілюзії! Проковтне цілком, як удав кролика.
Зупинити Путіна мала би насамперед сама Росія, але в більшості своїй ми маємо справу з десятками мільйонів путіних, заражених бацилою великодержавного російського шовінізму. Кремлівський вождь штовхає країну в пучину ядерної війни. Заради так званого "русского міра" він готовий пожертвувати Росією як державою, російським народом як етносом.
Україна фактично опинилася віч-на-віч з агресором. Схоже, в Європі це краще за інших розуміють лише Великобританія, Польща та Швеція. Цього занадто мало, аби Європа усвідомила, яка смертельна небезпека нависла над континентом.
Те, про що казали давно, розпочалося 27 серпня. Битва цивілізацій виходить на вищий рівень. У ній може згоріти планета Земля.
Кожний, хто усвідомлює ймовірність загибелі цивілізації, повинен всі свої сили скерувати на порятунок планети Земля. Ми повинні об’єднатися в потужну силу, аби дати зрозуміти Путіну, що він – не володар нашої планети. Час дипломатичних викрутасів і вмовлянь агресора минув. Злодій і бандит розуміє лише мову кулака. Що би ми не робили, Путін нахабно втілюватиме в життя свою шизофренічну ідею. Зараз на його шляху стоїть Україна. Що би вона не робила, але буде як у тій байці Крилова: "Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать".
Час незворотності подій ще не настав. Нікому не вдасться відсидітися на дивані в теплій квартирі. Настав момент істини, коли справді від кожного з нас залежить існування планети Земля.
