УкрРус

Чи вдасться цьогоріч нагодувати українців?

Із настанням тепла у ряді господарств уже повним ходом ідуть весняно-польові роботи. При цьому гострим залишається питання: чи вдасться аграріям провести посівну у повному обсязі і зібрати багатий врожай?

У Мінагрополітики заявляють, що цього року посівна в розрахунку на один гектар буде дорожчою на 15-20%, але експерти та фермери вважають, що загальна вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну.

Впливає на ціну весняних посівних робіт – девальвація гривні, що автоматично призводить до зростання цін на мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин від шкідників, які в значній мірі є імпортними. Вартість посівної могла б бути ще вищою, але аграріям зіграло на руку падіння світових цін на нафту, завдяки чому у порівнянні з минулим роком не подорожчали паливно-мастильні матеріали.

Саме відсутність фінансових ресурсів на сьогоднішній день є найголовнішою перешкодою для проведення успішної посівної кампанії. У великій скруті знаходяться передусім середні і малі сільгоспвиробники. Обмежений доступ до фінансових ресурсів обумовлений рядом факторів. Через високі відсоткові ставки в Україні вже кілька років не працює кредитна система. Якщо раніше аграрії нестачу фінансових ресурсів покривали за рахунок кредитних коштів, то вже в 2015 році такі кредити не змогли взяти, оскільки кредитна ставка була на рівні 35%. У цьому році ситуація незрозуміла, тому отримати кредит навіть із високою відсотковою ставкою проблематично.

Бюджетна підтримка також мінімальна. Зважаючи, що вартість посівної кампанії цього року у країні буде рекордно дорогою, і за підрахунками Мінагрополітики становитиме близько 79,2 млрд грн., із яких кредитних коштів доведеться залучити 7,2 млрд грн, на їх здешевлення держбюджетом закладена сума всього в 300 млн грн. Тобто така сама сума як і в бюджеті минулого року. І це при тому, що уряд зробив усе можливе, щоб після впровадження нової податкової політики в аграріїв було якомога менше власних обігових коштів.

На відміну від Європи, де існує серйозна державна підтримка фермерів, в Україні таких дотацій немає. З іншого боку, у такій ситуації наші аграрні підприємства виробили "ринковий імунітет". Навіть без державної підтримки до недавнього часу аграрний сектор демонстрував динамічний розвиток. Щоправда, у нас відрізняються умови для різних категорій господарств. Великі господарства можуть досить непогано себе почувати у фінансовому відношенні, самі експортують продукцію, чого не можна сказати про дрібні.

Покращити умови для малих і середніх господарств покликані зміни до податкового законодавства. Відповідний законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгоспвиробників" (№ 3851-1 від 04.02.2016), розроблений представниками аграрних асоціацій разом з народними депутатами, і внесений у Верховну Раду, де отримав схвальну оцінку у комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

Його ухвалення Верховною Радою збереже до 1 січня 2018 року спецрежим ПДВ у сфері сільського господарства. І що не менш важливо для дрібних аграріїв, замість двох реєстрів ПДВ, буде запроваджено єдиний публічний реєстр з обов'язковим відшкодуванням ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв.

Як бачимо бездарна податкова політика уряду поставила аграріїв перед вибором: зменшувати посівні площі під певними культурами, насамперед, це стосується кукурудзи, цукрових буряків, ріпаку та соняшнику, або використовувати менш якісне насіння та засоби захисту рослин, що негативно вплине на врожайність. При цьому, незважаючи на ситуацію у країні та складні умови роботи аграрного господарства, загрози зриву проведенню весняно-польових робіт немає. Фермери переконані, що попри складну економічну ситуацію у країні, з посівною впораються. Якщо згадати минулий рік, то ситуація теж була критична: девальвація гривні, тотальне подорожчання всього і вся. Але все завершилося майже без втрат: посівна пройшла успішно і незважаючи на посуху було отримано хороший урожай пшениці. Передусім це вдалося зробити завдяки наполегливій праці аграріїв.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги