УкрРус

Пристрасть: піддатись чи опиратись?

Пристрасть змушує забути про їжу, сон, роботу, попрощатись зі спокоєм. Люди остерігаються цього відчуття, бо воно стирає на своєму шляху все, до чого ми звикли.

Тим більше, ніхто не хоче, аби життя перетворилось на хаос, тому, намагаються тримати пристрасть під контролем. Але, це те ж саме, що й підпирати балками дерев’яний будинок, який з часом перекосився на один бік і досить його штурхонути, аби від споруди лишилась купа дощок.

Є й такі, хто притримується іншої думки: віддаються пристрасті до останньої краплі, сподіваючись, що вона вирішить всі проблеми. Такі люди намагаються звалити відповідальність на близьку людину. Хтось завжди винен у їх горі, або, являється причиною їхньої радості. Вони постійно перебувають у стані ейфорії, або депресії. Золотої середині не існує.

Що ж робити? Остерігатись пристрасті чи з головою порину у п’янкі почуття? Який варіант принесе найменше болю? Для мене це теж лишається таємницею.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги