УкрРус

Закон про держслужбу. Чого бояться парламентарі?

"#тисни, щоб не довелося тиснути мені. №2490"…

Певно, це фото, яке вже тижні зо два гуляє просторами Фейсбуку, бачили всі. З нього стартував флешмоб, основна мета якого – "переконати" парламентарів підтримати законопроект "Про державну службу", який мав би кардинально змінити життя в країні. Чого народні обранці поки робити не поспішають.

Ключовим моментом змін, які пропонує законопроект № 2490, є виключно конкурсне призначення на всі посади державної служби – аж до найвищих. Лише через конкурс будуть призначатися і керівники місцевих адміністрацій, і керівники центральних органів державної влади, і державні секретарі (це нова посада, яку вводить цей закон).

Державний секретар – це, фактично, керівник апарату міністерства. Зараз цю функцію виконує окремий замміністра в кожному з міністерств. Після набуття чинності закону в міністерствах з`являться державні секретарі. Здавалося б, для чого це робити, якщо виглядає все не більше, ніж зміною назви однієї й тієї ж посади? Насправді, ключовий момент полягає в тому, що державний секретар (на відміну від заступників міністрів) буде залишатися в міністерстві незалежно від того, хто це міністерство очолює і який нині склад Кабінету міністрів. Кабміни мінятимуться, а держсекретарі лишатимуться, забезпечуючи таким чином тяглість та інституційну пам`ять в роботі міністерств. До того ж, ми змогли би нарешті розмежувати політичні (міністри) і адміністративні (держсекретарі) посади – так, як це вже зроблено в усьому цивілізованому світі.

Більше того: законом передбачається часткова деполітизація державної служби. Держслужбовцям категорії А (це буде найвища категорія) категорично заборонятиметься членство в політичних партіях. А от чиновникам 2 і 3 категорій (або Б і В відповідно до нової класифікації) не дозволятиметься займати посади в керівних органах політичних сил. Тобто саме поняття " партійних квот" буде відходити в минуле.

Новий закон про держслужбу переводить всіх держслужбовців на загальну пенсійну систему. Тобто вони не отримуватимуть спецпенсій і не користуватимуться необґрунтованими пільгами.

Законопроект №2490 також знизить залежність держслужбовців від безпосереднього керівництва. Зараз прямий керівник має потужний суб`єктивний вплив на розмір заробітної плати своїх підлеглих. Адже посадовий оклад чиновників становить близько 30% від суми, яку вони щомісяця отримують на руки. Решта – це різноманітні надбавки і премії, розмір яких залежить від волі керівника. І саме це – безпосередній вплив на рівень доходів - дає йому важелі для маніпуляцій своїми підлеглими тоді, коли йому це потрібно.

Новий закон змінює цю ситуацію. Оклад має становити не менше 70% суми, яку отримує держслужбовець. І лише 30% - це премії, надбавки і так далі.

Якщо підсумувати – то цей законопроект по суті знищить еру політичної корупції в Україні. Адже всі топ-позиції призначатимуться на відкритих конкурсах, а не десь в кулуарах, вночі, потайки – після того, як сформована коаліція і народні обранці знають, скільки якій політичній силі віддано посад залежно від чисельності парламентської фракції.

Скептики можуть мені заперечити: мовляв, де гарантії, що конкурсна комісія не призначатиме аби кого, виходячи виключно з політичних міркувань? Так, повністю виключати такий варіант не можна. Тим не менше, я його майже повністю виключаю. В законопроекті передбачено, що такі комісії на третину складатимуться з представників громадськості. Решта дві третини – представники президента, уряду, парламенту, профспілок, голова Антикорупційного бюро… Така різношерста компанія навряд чи зможе поміж собою про щось домовитися і в результаті обирати непрофесійних людей, скажімо, за хабарі.

Ось такий він – законопроект № 2490… Якщо послухати офіційні заяви народних депутатів – вони сплять і бачать, як би пошвидше його проголосувати. А от на практиці маємо таємний спротив. Адже ніхто не хоче втрачати вплив на призначення. Тому чи варто дивуватися, що минулого тижня, коли черга дійшла до розгляду цього законопроекту – народні обранці просто позникали з зали і для голосування банально не було кворуму?

Тоді розгляд законопроекту перенесли на 8 грудня. З одного боку, у тих, кому страшенно не хочеться змін, про які я розповідав, є ще два тижні, аби вигадати якісь відмовки чи маніпуляції з правками, аби той текст, який ми зараз оцінюємо дуже позитивно, перетворити в жалюгідну пародію. Уряд вже намагався щось подібне зробити – і пропонував ну дуже контраверсійні зміни до існуючого законопроекту. Ми ж стоїмо на тому, що законопроект неодмінно слід проголосувати – і неодмінно у тій редакції, в якій він існує зараз.

З іншого боку, два тижні є і у народу України, який (як і міжнародна спільнота) зацікавлений у новій якості державної служби і державних службовців в нашій країні. Адже українці можуть використати цей час для участі у Фейсбук-флешмобах. Можуть закидати більш активних в соцмережах парламентарів вимогами підтримати законопроект. Можуть ходити по регіональних приймальнях депутатів, слати їм листи… Можливо, так ми разом доможемося прийняття цього життєво важливого для країни закону, який повністю змінить суть поняття державної служби.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги