УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Анатолій Власюк
Анатолій Власюк
Журналист, писатель

Блог | Путін: від Пасхи до Дня Перемоги

Путін: від Пасхи до Дня Перемоги

Ми неодноразово ставали свідками того, що напередодні й під час релігійних свят так звані ополченці вкупі з російськими військами ведуть найбільш інтенсивні бойові дії. Схоже, що "русскій мір" не має жодного стосунку ні до "православія" зокрема, ні до християнства загалом.

З іншого боку, маяком для них залишається День Перемоги, який для цивілізованих людей давно вже став Днем Пам’яті за загиблими. Але їм треба відрапортувати кремлівським господарям про нові завойовані території України.

Чисто теоретично від Пасхи до Дня Перемоги нас чекають непрості дні. Хотілося би вірити, що справді чисто теоретично.

Санкції можуть пригальмувати апетити Путіна, але не зупинити його. За великим рахунком, ці міри Заходу особисто йому не загрожують. Сотні мільярдів путінських доларів надійно сховані від людського ока, і їх санкції не торкнулись.

Олігархи однозначно втратили значну частину своїх статків. Але не настільки, щоби ризикувати своїм життям. Приклад Ходорковського все ще перед очима. А вбивство Нємцова здатне охолодити найбільш гарячі голови.

Весь удар санкцій насамперед прийшовся на простих людей. Але понад вісімдесятивідсоткова, з їхнього боку, підтримка Путіна не дозволяє зробити належні висновки. Нормальна людина розуміє, що санкції – це відповідь на війну Росії проти України. Абсолютна більшість росіян навіть не здогадується (і про це свідчать результати соціологічних опитувань), що, власне, Росія, а не лише міфічні ополченці, воює проти України, а російські війська (і не лише добровольці-відставники, які приїхали у "відпустку") знаходяться на нашій території та беруть активну участь у бойових діях. Тому "ватна" філософія проста й прямолінійна: Америка хоче знищити Росію, а санкції – лише спосіб, як це зробити.

Зрештою, росіяни, які зубожіють на очах, якщо й здатні на соціальний спротив, то репресивна машина швидко зламає їх опір.

Іншими словами, нема серйозних причин, аби Путін зупинився. Інша справа, що саме він задумав: повільне відвойовування окремих територій Донбасу, як було досі, чи бліцкриг зі знищенням України з одночасним ударом не лише зі сходу, а й з Криму і, можливо, в напрямку Чернігівщини.

Однозначної відповіді нема, тому що логіку Путіна зрозуміти важко – особливо на тлі того, що в нього відсутня будь-яка логіка.

Українцям залишається зберігати спокій, не панікувати, не втрачати пильність, активно наводити лад у власній хаті. А, головне, пам’ятати: не такий страшний чорт, як його малюють.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...