УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергій Старенький
Сергій Старенький
Екс-Голова Державної Пенітенціарної служби України

Блог | Вперед в "лихі 90-ті"

Вперед в 'лихі 90-ті'

Ці роздуми були мною опубліковані ще 14 грудня 2015 року.

Думаю актуальними вони будуть і зараз.

На фоні повної руйнації правоохоронної системи в країні давайте проаналізуємо останні події, які відбуваються навколо Пенітенціарної служби.

За останні 2 роки зроблено зміни до законодавства, які суттєво впливають на мікроклімат в установах та кількість засуджених. Так, саме засуджених, як би не хотіли подати деякі з них "Законами, що зменшать кількість арештованих". Оскільки їх кількість та строки слідства регулюється не КВК та амністіями, а Кримінальним Процесуальним Кодексом України, змін до якого в цій частині не вносилось. Почну з найактуальнішого.

Отже –

Приймається так званий "Закон Савченко".

Під приводом зменшення кількості ув’язнених в СІЗО держава визнає погані умови в слідчих ізоляторах. Але не покращує ті умови, не скорочує терміни слідства і тримання під вартою, не встановлює відповідальність слідчих(прокурорів, суддів) за надмірне тримання – а скорочує шляхом перерахунку строки засудженим, вироки яких набули законної сили, і які вже відбувають покарання.

Підписання цього закону Президентом призведе до звільнення великої кількості засуджених (не ув’язнених!!!). На свободу вийдуть засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини – а це і вбивства, і зґвалтування, і розбій, і тероризм. Куди вони підуть? Роботи зараз не надто багато, а потреба в нових бійцях у ДНРівців велика. Тобто – ні про ніякі права тих, хто перебуває під вартою мови в законі нема. В СІЗО залишаться всі, відносно кого триває слідство.

Знову зазначаю невідповідність заявлених цілей реальним наслідкам.

Наступні новини –

На розгляді у ВР Закон про відміну ст. 391 КК "Злісна непокора" - нею встановлюється кримінальна відповідальність для "отріцал", які демонстративно плюють на адміністрацію. Плюють – це не емоційна оцінка. Тепер засуджений, який плюнув в обличчя офіцеру служби, не виконав розпорядок може і далі валятись на нарах та чекати, поки його нагодують платники податків, тобто ми з вами. В тому числі й потерпілі від його злочинів. Бо прийняття вищезгаданого закону знищить останні інструменти впливу офіцера служби на засудженого злісного порушника.

Також –

Приймаються зміни до КВК, якими знову зменшується контрольні функції персоналу колоній та полегшується життя засуджених.

Відміняється заборона на лайку, образу адміністрації та "прізвиська", обов’язкові роботи засуджених по благоустрою місця, де вони проживають (можливо законодавець думає, що адміністрація сама має прибирати за засудженими))) ), вводиться вибір засудженим місця відбування покарання. Обмежується можливості застосування карцеру та ДІЗО.

Що може зробити офіцер служби? НІЧОГО! Просто розвернутися і піти. Якщо не буде побитий або обпльований.

Закон ще не підписано, але спрогнозувати наслідки його виконання неважко – зменшення законних інструментів адміністрації по утриманню правопорядку в місцях позбавлення волі призведе до підвищення криміногенних настроїв серед засуджених. Є підстави вважати, що ці закони пишуться на замовлення кримінальних авторитетів. Вплив організованої злочинності зросте. Вже зараз нікого не дивує хвиля мінувань, телефонного та інтернет шахрайства у виконанні засуджених з колоній. Мало хто поки ще знає, що дуже велика кількість "ботів" та "тролів" - це саме засуджені з колоній, які так собі трошки підробляють.

Зверніть увагу – ця ситуація зараз дуже вигідна нашому зовнішньому ворогу. Країну, яка захопила злочинність, дуже просто перемогти. До того ж вплив російських "воров в законе" на наших українських авторитетів є незаперечним. Все що робиться – робиться тільки з їх команди або згоди російських "смотрящих"..

Далі –

Минулої весни Верховною Радою було внесено зміни до КВК, які значно послабили вимоги до засуджених. Серед яких скасування обов’язку працювати, наявність вільного доступу в інтернет, безперешкодне користування телефонним (в тому числі мобільним) зв’язком, розширюється коло осіб, які можуть безперешкодно відвідувати установи. Мотивувалося це як необхідність полегшити долю засуджених та зменшити можливість зловживань адміністрації.

Пройшло півтора роки. Доля засуджених полегшилась? Кількість зловживань зменшилась? Як на мене – навпаки. Зміни виявились непродуманими та неефективними з точки зору заявлених цілей.

Контрольні функції адміністрації дійсно послаблені – зони стають некерованими. Підвищується можливість бунтів і втеч.

Паралельно колонії і підприємства штучно заганяються в борги через необґрунтоване підвищення цін на енергоносії. Вартість електрики, наприклад, для гуртожитків, де проживають засуджені, розраховується як вартість електрики для промислових підприємств – а це в декілька разів вище!

Йдемо далі –

Приблизно в той же час – весною минулого року – приймається Закон "Про амністію". Ініціатори цього Закону не отримали бажаного результату у кількості звільнених, тому похапцем розширяються категорії засуджених, які можуть попасти під дію закону – через місяць після прийняття до Закону "Про амністію" вносяться зміни. Ще в процесі його виконання !!! Кількість звільнених зростає в рази. Якщо не помиляюсь – звільняється близько 15000 засуджених. Звертаю увагу – вони не обов’язково виправились або зробили висновки, вони просто амністовані. Амністувались раніше люди, засуджені за незначні злочини, та які вже відбули певний термін покарання. Під дію закону потрапили засуджені за більш небезпечні категорії злочинів.

В цей час активізуються терористичні та сепаратистські дії на Донбасі – війна повним ходом. Частина засуджених пристала до ДНР-ЛНР. У високих кабінетах це зрозуміли трохи запізно. Будучи Головою ДПтСУ отримую навіть телефонний дзвінок з одного із найвищих кабінетів: "треба зупинити амністування, бо це поповнення для бойовиків"…

Продуманий і своєчасний закон? Відповідь однозначна – НІ!

Все зазначене вище свідчить про одне – зараз робиться все для того, що максимально зняти контроль держави над злочинцями, які знаходяться в місцях позбавлення волі, або мають там знаходитись. Правопорядку в установах все менше, і тенденція негативна. Вже зараз не можна гарантувати безпеку законослухняних засуджених та персоналу. Мені щотижнево надходить інформація про напади на персонал. Держава не захищає тих людей, які захищають державу від дій злочинців. Можливостей законно підтримувати правопорядок в установах практично не залишається. Засудженні розуміють прекрасно, що держава їм посилає "меседж" - робіть, що хочете. Пенітенціарна служба нікого не цікавить. Тільки популізм та замилювання очей Євросоюзу. А міністр юстиції цього ніби не бачить. Його цікавить лише земля під колоніями та її продаж. Залишилось тільки відмінити статтю Кримінального кодексу "Втеча" і заборонити нести службу на охоронних вежах зі зброєю ((( .

На жаль – мій прогноз невтішний. Якщо найближчим часом КМУ, РНБО, Президент, ВРУ не змінять свого розуміння необхідності пенітенціарної роботи (не тільки послаблення, але і контроль за порушеннями) – дуже скоро ми отримаємо варіант колумбійських тюрем у кожному місті (селі), де є виправна установа.

Це коли є колонія, яку тільки по периметру охороняють автоматники. А що там відбувається всередині, знають тільки барони наркокартелів та самі засуджені, які в ній знаходяться. Там всередині свої злочинні правила життя, свої злочинні закони, свої злочинні суди і покарання. Вижив - то й вижив, не вижив – твої проблеми.

І хай нікого не вводить в оману велика кількість звільнених за останній час. Вони нікуди не ділись – вони живуть і діють серед нас! І наміри у них не завжди кришталеві.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...