УкрРус

Ціна війни

10:30. Ти прокидаєшся, обіймаєш його ще міцніше, тицяєш пальцем:

- Кохаю тебе, зайченя. Ось тебе.

- За що-о-о?

- За те. Що ти. Найкращий. Хлопець. У. Світі.

- Не перебільшуй, Лєріка, - сміється.

Ми разом п'ятий місяць. Я люблю його так, як ніколи і нікого не любила. А він каже, що якою б не була ця війна - добре, що почалася. Бо інакше б не зустрілися. "Де ти була раніше?..."

Ми хотіли поїхати у відпустку й розписатися. Вперше по-справжньому, не здуру як і він, і я минулого разу. Назавжди. Попередньо домовлялися звалити після 20 січня. Але відклалося. Трохи.

...15:10. Ти сидиш на колінах біля нього. 200й. Ноги відірвані. Цілуєш у плече. Грієш скривавлені пальці диханням. Цілуєш ті пальці. Тільки б не відпускати. Диктуєш щось медикам. Так, позивний Морячок. Так. Так. Анатолій Гаркавенко. Сліз немає.

... Люблю тебе, зайченя. І зовсім не знаю, що далі. Я просто сиджу і курю. У твоїй куртці. Вона в крові. Але пахне тобою.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги