Блог | Вони, зі зброєю в руках вийшли захищати свій руській мір
Скажу зараз ну дуже не популярну річ...
Читаючи сєпарів, ватників та інших люмпенів, що зрадили Україну не за гроші, а за ідею, з поміж океану негативних емоцій також інколи вогником виблискує і… захоплення.)
Уявляєте, абсолютна більшість з них в своєму житті не вимовили жодного українського слова. Вони не читали його й не бачили. А тим більше їх ніхто ніколи до цього не примушував навіть натяком. Та коли їм набрехали всього лише про гіпотетичну оманливу можливість того, що "бандерлоги" можуть надумати раптом примушувати їх говорити на мовє - вони, зі зброєю в руках вийшли захищати свій руській мір.
Власне, як там було на Донбасі ще 50 років тому їх не цікавить (хоч це й ключове в цій історії). Хіба хтось вчив історію, та ще й справжню? Вони знають – як є. А є їх рідний коханий руській мір. В повний зріст. І вони намагаються свій мір відстояти, хай там як, хоч і зі зброєю в руках. Хіба це не шляхетно?
Читайте: На Донбасі українство зламали в 50-х
А на що здатні ми, українці, заради порятунку і існування свого маминого, пригнобленого зґвалтованого, зрадженого, знедоленого, вигнаного, покинутого, побитого світу? Саме наш світ вмирає на наших байдужих очах. Саме наш, як ніякий інший потребує порятунку і оберегу від нас. І на які жертви ми йдемо щоб захистити та відстояти Богом нам дане?
Та мільйони з нас – пальцем не поворушать. Мільйони з нас гривневу вигоду комфорту не задумуючись обміняють на багатовікову шляхетну українську материнську історію.
Мільйони серед нас, де на роботі колеги не мають уяви, що взагалі то вдома, в родині ти говориш українською, що саме українська – твоя рідна. Мільйонам з нас – реально начхати що буде з світом наших батьків і чи перейде він в руській, чи в китайський чи в ще якийсь мір. Та ми ж зливаємо наш світ навіть просто так, про всяк випадок, на упередження в магазині - звертаючись до незнайомця не рідною… От просто дайте собі чесну відповідь – "на що я здатний заради збереження свого материнського українського світочку?" І злякайтесь чесній відповіді…
Читайте: Коли ми мерли, як мухи - москалі не дрімали
Пора нам , друзі скидати вже овечу шкіру колонії. Надто вже приросла до спини... Годі.
Пора розправити плечі і заявити про себе - ми є, ми український народ. І ми будемо!
Пора з нами рахуватись.
БЛОГИ ПУБЛІКУЮТЬСЯ В АВТОРСЬКІЙ СТИЛІСТИЦІ
