Блог | Я противник як вибіркового правосуддя, так і вибіркового правозахисту
ЗМІ вибухнули повідомленнями про побитого в Лук’янівському СІЗО патрульного поліцейського Сергія Олійника. Звісно, мене теж переймає як дане повідомлення, так і можливість побиття будь-кого в закладах пенітенціарної системи. На жаль, я не знайшов фото п. Олійника, де було би видно тілесні ушкодження, з приводу яких наразі дві слідчо-оперативні групи (Генеральної прокуратури та прокуратури Шевченківського району) перевіряють в’язницю, в якій стався інцидент між арештованим Олійником і співкамерниками.
Я цікавлюсь проблемою порушення прав людини за ґратами не перший рік, і зробив не один крок у напрямку реформування пенітенціарної системи з початку своєї каденції народного депутата.
Тому у мене виник ряд запитань:
- Чому бл. 30 смертельних випадків у Лук’янівському СІЗО не викликали подібного резонансу?
- Чому досі нема висновків прокуратури щодо смерті в новорічну ніч у Лук’янівському СІЗО політв’язня Макара Колесникова, якого через це досі не поховано?
- Чому аби привернути увагу до загибелі Макара Колесникова громада мала провести не одну акцію протесту, а я мав написати з-десяток депутатських звернень?
- Чому більшість випадків нанесення тілесних ушкоджень у пенітенціарних закладах не лише не розслідується, а навіть не фіксується, як це було у випадку нанесення Макару Колесникову ножових поранень навесні 2015 року?
- Чому на суд до патрульного поліцейського, якому, як стверджують ТОПові вільні слухачі, було розбито в СІЗО губу, прийшли голова МВС з радниками, голова Нацполіції, начальник столичної патрульної поліції, але в той же час дані особи не відвідали жодного засідання і не ініціювали гучних розслідувань у випадках нанесення тілесних ушкоджень при затриманні громадських активістів?
- У мене питання щодо відповідності займаній посаді прокурора по нагляду за виконанням законів адміністраціями органів і установ, виконуючих покарання і призначувані судом заходи примусового характеру, адміністраціями місць змісту затриманих і ув'язнених під вартою.
- Також мені незрозуміло, чому високі чиновники не виявляли такої активності на судових засіданнях, наприклад, скаліченого при затриманні лідера ЧорКому Богдана Тицького, інших затриманих у справі захисників Конституції?
- Чому не викликав подібного резонансу випадок ненадання медичної допомоги побитому при затриманні неповнолітньому в’язню Лук’янівського СІЗО – Миколі Мнишенку?
- Чому зрештою на такому ж високому рівні не було дано оцінки звірячому побиттю при затриманні голови корпусу "Азов-Крим" Станіслава Краснова та громадської активістки Оксани Шелест?
Наразі міністр юстиції Павло Петренко ініціював створення робочої групи за участі представників громадськості щодо гуманізації умов утримування в’язнів.
У зв’язку з цим я закликаю народних депутатів, колег по Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності долучитися до даного процесу, до процесу реформування пенітенціарної системи, а не займатися вибірковим правозахистом.
